Інтерв’ю для ЦЕНЗОР.НЕТ від 21.08.2017. Про результати розслідування резонансних справ.

“Я ГОТОВИЙ ЗАПРОСИТИ БУДЬ-ЯКИХ ФАХІВЦІВ ПРАВА, ХАЙ ВІДРЕВІЗУЮТЬ НАШІ СЛІДЧІ ДІЇ”

Нещодавно були оприлюднені результати розслідування щодо Іловайська, які Україна передала до Міжнародного кримінального суду. А коли буде суд в Україні?

– Назвіть мені хоч одну пострадянську країну, яка здобула незалежність, мала пряму агресію і вела антитерористичну операцію, що є конструкцією відповіді на гібридну війну, яка б розслідувала дії своїх же військових під час тієї чи іншої операції?

Що таке суд в Україні? Це означає, що комусь треба висунути підозру. Тобто, як це й передбачено Кримінальним процесуальним кодексом, потрібно описати суб’єктивну і об’єктивну участь у цьому злочині конкретної людини.

Щодо Іловайська є багато всього, але пропустили основне: що трапилось? Давайте я нагадаю. Генерал Литвин здійснював відхід із займаних позицій на підставі розпоряджень Штабу АТО від 24.08.2014 після значних втрат особового складу і техніки сектору “Д” внаслідок постійних артилерійських обстрілів росіян. У разі залишення підрозділів на попередніх позиціях, вони були б знищені артилерійським вогнем противника із території Російської Федерації.

Мало місце критичне співвідношення військових сил України у районі міста Іловайськ з підрозділами Збройних сил РФ та терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР”, яке становило: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; “Гради” – 1 до 24. Це документально підтверджені дані, отримані слідством з СБУ, розвідувальних органів та об’єднаного штабу АТО.

Крім цього, у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше вторгнення сил Збройних сил РФ, які складалися з дев’яти батальйонно–тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК. У подальшому щоденно контингент росіян в Україні посилювався.

Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас” і сили сектору “Б” потрапили в оточення сил ворога, що значно переважали за чисельністю.

Водночас угруповання Збройних сил РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало: 35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп; не менше 45100 військовослужбовців; до 160 танків; 1360 БМП (БТР); 350 одиниць артилерії; 130 одиниць реактивних систем залпового вогню; 192 бойових літаки; 137 вертольотів. Збройні Сили України реально на той час не мали достатньої кількості сил для збільшення контингенту військ на Донецькому напрямку та одночасного забезпечення оборони інших ділянок державного кордону.

Читати далі…

Вітання Генерального прокурора України Юрія Луценка з нагоди 3-ї річниці створення Головної військової прокуратури України

Від себе особисто та керівництва Генеральної прокуратури України щиро вітаю усіх слідчих, прокурорів та працівників Головної військової прокуратури, військових прокуратур регіонів і гарнізонів з нагоди трьохріччя поновлення системи військових прокуратур.

Символічно, що ця подія відбулася 24 серпня 2014 року – в День незалежності нашої держави. Саме військові прокурори сьогодні стоять на передньому краї збереження законності та правопорядку у військах, від чого безпосередньо залежать обороноздатність нашої держави, її національна безпека, спроможність і надалі успішно стримувати збройну агресію проти України, її відсіч.

Сердечно бажаю Вам міцного здоров’я, мудрості, високих професійних звершень заради народовладдя, гуманізму та торжества законності, на яких ґрунтується сьогодення і будується майбутнє українського народу!

Зичу здійснення усіх задумів та сподівань, стійкості та витримки, наснаги і творчого натхнення!

“Допоможи, Господи, всім спокушеним і зачарованим кремлівським демоном з цього потьмареного стану розуму вийти!” – Ієросхимонах Афанасій Карульскій з Афонської обителі св. Сави Сербського на Карула.

a5Двічі обставини незворотної сили зривали візит президента РФ В.Путіна на Святу Гору Афон. Вперше його поїздка в Уділ Божої Матері була запланована на грудень 2001 року. Однак саме в цей момент на Афоні розігралася найсильніша сніжна буря, що не дозволила вертольоту президента РФ приземлитися на Святій Горі. Такого Афона ніколи не бачили навіть старожили. Лавина снігу обрушилася саме в той день, коли в рамках офіційного візиту президента Путіна в Грецію було заплановано відвідання Святої Гори.

Кореспондент газети «Комерсант» Андрій Колесников, який чекав В.Путіна на Святій Горі разом з іншими журналістами, особисто чув тоді вердикт афонських ченців: «Богородиця не пустила».

Вдруге відвідування Афона, призначене на 5-6 вересня 2004 року, зірвалося через трагедію в Беслані. Враховуючи попередній невдалий досвід, цього разу В.Путін вирішив добиратися не по повітрю, а морем. Однак і тут не вийшло. Йому довелося терміново покинути десантний корабель Чорноморського флоту «Ямал» саме в той момент, коли він після заходу в турецький порт Ізмір взяв курс на Святу Гору.

Те, що сталося, викликало ще більше збентеження серед православних. У середовищі афонських ченців тога пішли розмови: «Чи не антихрист він?».

Як писали ЗМІ, з цього моменту поїздка на Афон остаточно стала для Путіна питанням принципу.

Тому через рік, у вересні 2005 року, він зробив чергову, третю, спробу ступити на Святу Гору. На цей раз його супроводжували відразу два бойові підводні човни, а російські та грецькі спецслужби, озброєні супутниковими системами спостереження, оточили Афон як з суші, так і з моря.

Тоді, під час свого відвідування Афона В.Путін зустрічався там і з ієросхимонахом Опанасом Карульскім.

a7Але зараз,  Братія Афонської обителі св.Сави Сербського на Карула, на чолі з настоятелем ієросхимонахом Опанасом Карульскім ініціювали звернення до православних єпископів, священників і ченців з закликом піддати анафемі головнокомандувача військ РФ, полковника КДБ СРСР Володимира Путіна «за розв’язування війни з єдинокровними братами з України».

Для довідки: “Анафема (анатема; грец. αναθημα — проклятий, відлучений, вигнаний) — у християнстві відлучення єретиків або непокаянних грішників від Церкви з оголошенням довічного прокляття. Застосовується від часів Халкідонського собору 451 року. Право проголошувати анафему мають винятково церковні ієрархи. Анафема є актом охорони вірних Церкви від осіб, які порушують її усталені церковні канони та цінності.

«Аж ніяк не весь Афон одностайно підтримує Росію і ополченців Донбасу в так званій «Боротьбі проти сил хаосу». Тому свідчення – навіть моє до цього ставлення. Значить, вже тільки з цієї причини, Аθон не одностайно підтримує Росію і ополченців Донбасу! Адже в духовному житті, як і в математиці великих чисел, одиниця і мільйон дорівнюють в порівнянні з Божественною безкінечності … Але як можна, без всяких на те підстав, в число одностайно підтримуючих Росію всіх греків записувати? Адже для них все те, що відбувається на Україні, взагалі, темний ліс, а за своїм національним характером і аθонской традиції – підходити до всього з розважливістю – вони аж ніяк не схильні до поспішних висновків. Να δούμε [подивимося] – їх звичайна відповідь в таких випадках.

Те ж саме можна сказати про сербів, болгар і румунів. Хоча по вродженому русофільству своєму і незнанню російських реалій серби і болгари на путінську пропаганду, яка і сюди проникає, піддаються більшою мірою, ніж греки, але і вони з приводу українських подій в подиві. Тому говорити про те, що весь Афон одностайно підтримує Росію і ополченців Донбасу, значить навмисно спотворювати дійсність.

Читати далі…

“Про мене мовлять, що я ношу свічку перед сліпаками…”

«Про мене мовлять, що я ношу свічку перед сліпаками, а без очей не побачити смолоскипа, — хай мовлять; із мене кепкують, що я дзвонар для глухих, а глухому не до гомону, — хай кепкують собі; вони знають своє, а я — своє і роблю своє, як знаю».

Григорій Сковорода