Затримано суддю, що підозрюється в підробці судових рішень, за допомогою яких нерухомі об`єкти і житло громадян у Донецьку переоформлювалися на представників терористичних угруповань

Вчора, Службою безпеки України спільно з Військовою прокуратурою, була затримана суддя Білгород-Дністровського суду, уроженка міста Донецьк, яка підозрюється в тому, що протягом 2015-16 років, використовуючи викрадені в Кіровському районному суді міста Донецька в 2014 році печатки і штампи, виготовляла підроблені судові рішення, за якими реєстратори так званих ДНР і ЛНР вносили зміни в реєстраційні документи громадян на нерухомі об`єкти і житло у місті Донецьку, внаслідок чого здійснювали їх переоформлення на представників терористичних організацій.

На даний момент нами встановлені троє потерпілих, які дали визнавальні покази і дізналися про те, що у них уже немає прописки й житла у м. Донецьку,  випадково зайшовши до відкритих реєстрів рухомого й нерухомого майна. Крім того, слідством встановлено ще 7 фактів: тут показана печатка, яку ми вилучили і всі ці штампи. Хочу наголосити, що звертаюся, може це буде трішки контраверсійно, але звертаюся до усіх, хто нас дивиться, у тому числі і наших українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях районів Донецької і Луганської областей. Або до тих всіх переселенців і біженців, які, в силу військових дій на сході України, проживають на території всієї України. Перегляньте всі, зайдіть до реєстрів нерухомого майна – вони відкриті – передивіться, чи не відбулися там зміни. Якщо відбулися, подавайте відповідні заяви до військової прокуратури або до Служби безпеки. Ми перевіримо на причетність цих змін шляхом цих підроблених документів, які здійснювала діючий суддя.

Хочу наголосити, що суддя в 2014 році виїхала з Криму. Їй було невідкладно надана посада за переведення і вона отримала посаду судді в Білгород-Дністровському суді Одеської області, тимчасове житло і повноваження іменем Української держави приймати рішення. Одночасно, під час обшуку у неї були вилучені довідки реєстраційних служб ДНР, витяги з реєстру, копії судових рішень суддів, які працювали в Донецьку в 2013-14 роках, під прізвищами яких вона виготовляла ці підроблені рішення і переправляла в місто Донецьк.

Крім неї, затриманий співучасник і головний організатор цієї афери і злочину, який був комунікатором між підозрюваною суддею і так званим заступником внутрішніх справ, заступником Міністра внутрішніх справ ДНР, який координував і отримував фінансовий зиск від цих оборудок, які здійснювалися на нашій території суддею, яка виносила рішення у кримінальних провадженнях  іменем України. При цьому самому, вона обкрадала своїх земляків, які позбувалися житла. Одним із заявників виявилася жінка, яка випадково у м. Львові, будучи на роботі, випадково зайшовши оформити доручення, вияснила, що вона позбулася вже, майже як рік, свого житла.

І з того часу ми працювали, щоб знайти, де це відбулося.

Ми це встановили.

Слідство впритул наблизилося до реальних людей, які поставили терористичні акти в Україні на потік

Зараз у декількох областях України одночасно працюють і слідчі Служби безпеки, і військові прокурори, тому що фіксування і закріплення показів, наданих цією громадянкою, яка підозрюється у здійсненні терористичного акту, є надзвичайно важливим.

Хочу підтвердити слова голови Служби безпеки України Василя Сергійовича Грицака про те, що слідство – а всі теракти відносно полковника Шаповала, Хараберюша і окрім вбивства Шеремета – процесуальне керівництво або розслідування здійснюють слідчі військової прокуратури і Служби безпеки, ми впритул наблизилися до реальних людей, які поставили терористичні акти на потік, що викликає велику тривогу, переживання і страх у суспільстві, оскільки такі терористичні акти з застосуванням зброї в столиці, вибухівки, є надзвичайно критичними як для безпеки громадян, так і іміджу спроможності державних інституцій, правоохоронних органів для виконання своїх функцій по безпеці громадян.

Можу стверджувати, що на території Донецької та Луганської областей – неконтрольованих територій – діють спеціальні центри, які координуються кадровими офіцерами спецслужб. Прізвища і конкретні дані цих людей слідство має. Діють ці спеціальні центри, які поставили терористичні акти на потік. Допомогу у виконанні цих актів надавали досить значна кількість громадян, які проживають на території нашої держави в різних областях. Мотиви дій або матеріальної зацікавленості цих людей які байдуже, розуміючи обставини того, що  вони кому передають і на що воно схоже – а це була безпосередньо вибухівка – ми будемо встановлювати.  Зараз іде робота над тим, щоб цих людей затримати.

Чому я це говорю?

Ми будемо дбати в силу всіх тих скромних, наголошую, скромних можливостей, які нам надані Законом, величезного відсотку критичного відношення з боку суспільства, а також медійної спільноти. Ми будемо робити цю роботу і робити цю роботу не тільки по відношенню, скажемо так, територій, які підконтрольні українській владі, українській державі, а і територій, які тимчасово окуповані: Донецької, Луганської областей і Автономної Республіки Крим.

Суб’єктами інтересу спецслужб країни сусіда та ЦСО ДНР-ЛНР було 1,600 правоохоронців і державних діячів України

Суб’єктами інтересу спецслужб країни сусіда, а також Центру спеціальних операцій ДНР-ЛНР було 1,600 (одна тисяча шістсот) правоохоронців і державних діячів України. Я підтверджую це. В тому числі, вище керівництво держави. Тільки завдяки технічним можливостям, які точно не у військторгу  прикупили, в ДНР-ЛНР змогли відслідковувати в режимі реального часу місце знаходження і пересування такої значної кількості людей. Хочу більше того сказати, суб’єктом замаху на убивство перед вибухом, підривом полковника Шаповала мав бути (його спасло Боже провидіння і відрядження за межі України) нинішній перший заступник Нацполіції Аброськін В’ячеслав Васильович. Він пройшов за міліметр від вибуху. Група працювала як по ньому, так і по Шаповалу.

Це все, що я можу сказати і то, скриплячи зубами, тому що кількість інформації, яку розголошує оперативний підрозділ чи орган слідства дає розуміння нашому опоненту, а це страшний опонент, який не цурається застосовувати вибухівку у центрі міста, ми даємо йому розуміння, куди ми рухаємося. А це – неможливість зібрання доказів. У нас є повна картина того, що відбувалося, але з картиною в суд не підеш. В суд потрібно йти з доказами прямими, непрямими, або комплексами доказів, які підтверджують причетність або об`єктивне місцезнаходження на місті злочину тих чи інших осіб.

Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру

Military_Prosecutor_31. Радник Президента Російської Федерації Глазьєв С.Ю. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ст. 436, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

2. Колишній повноважний представник Президента Російської Федерації в “Кримському федеральному окрузі”Бєлавєнцев О.Є. – ч. 5 ст. 27,ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

3. Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Шойгу С.К. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

4. Заступник міністра оборони РФ генерал армії Булгаков Д.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

5. Заступник міністра оборони РФ генерал армії Панков М.О. – ч. 5 ст. 27, 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

6. Начальник Генерального штабу ЗС РФ – перший заступник Міністра оборони РФ генерал армії Герасимов В.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

7. Перший заступник начальника Генерального штабу ЗС РФ генерал-полковник Богдановський М.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України

8. Заступник начальника Південного військового округу ЗС РФ генерал-лейтенант Турченюк І.М. – ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

9. Заступник Головнокомандувача ВМФ РФ віце-адмірал Федотенков О.М. – ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

10. Командуючий Чорноморським флотом РФ адмірал Вітко О.В. -ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27, ст. 113, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

11. Перший заступник командуючого ЧФ РФ віце-адмірал Носатов О.М.– ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

12. Заступник командувача – начальник берегових військ ЧФ РФ генерал-майор Остриков О.Л. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

13. Начальник управління бойової підготовки ЧФ РФ капітан першого рангу Чесноков О.Є.– ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 43 7КК України.

14. Заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ підполковник Карпушенко В.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

15. Командир 41 бригади ракетних кораблів ЧФ РФ капітан першого рангу Толмачов О.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

16. Командувач 20 загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ генерал-майор Кузовлєв С.Ю.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

17. Командир 200-й окремої мотострілкової Печенегської бригади ЗС РФ генерал-майор Цеков О.М.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

18. Командир 34 окремої мотострілкової бригади ЗС РФ генерал-майор Зусько М.С.–ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

19. Заступник командуючого 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ генерал-майор Нікіфоров Є.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

20. Командуючий 58 армії Південного військового округу ЗС РФ генерал-лейтенант Гурульов А.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

Щонайменше три тисячі українців незаконно утримувалися на окупованій території від початку конфлікту на сході України

На підставі свідчень осіб, які перебували в цих місцях, встановлено, що були створені системи охорони і конвоювання. В місцях незаконного утримування перебували від 200 до 300 осіб українських громадян і військовослужбовців, з примусовим виконанням ними важких робіт, незалежно від статі. Усі вони зазнавали жорстоких тортур, побиття, катування, а в окремих випадках здійснювалися вбивства. Заручники утримувалися у непридатних для будь-якого людського перебування приміщеннях, позбавлялися харчування, можливості справляння фізичних потреб, і насамперед, необхідної медичної допомоги.

Щодо результатів розслідувань агресії Росії проти України

Військова прокуратура розслідує понад 100 кримінальних проваджень, об’єднаних в одне, щодо розв’язання Росією війни проти України для передачі матеріалів до Міжнародного кримінального суду. Повідомлено про підозру 19 громадянам РФ, 14 з яких є військовими ЗС РФ, які перебували і допитані на території України, з яких оголошено в розшук 11 військових, які буди захоплені під час подій в Іловайську. Анатолій Матіос повідомив, що набрали законної сили і вступили в дію 4 вироки, 5 осіб визнані винними у веденні агресивної війни проти України.

Інтерв’ю для “СЕГОДНЯ.ua”. 14 березня 2016 р.

matios_14032016

ТОП-ФИГУРАНТЫ: С БОЛЬШИМИ ЗВЕЗДАМИ И В ЛАМПАСАХ

— Анатолий Васильевич! Хотелось бы расспросить о главных, с точки зрения общественного и журналистского интереса, уголовных производствах. Одно из них — дело по факту гибели 14 июня 2014 года 49 военнослужащих в авиакатастрофе самолета Ил-76 под Луганском, в которой обвиняется генерал Назаров, на то время начальник штаба АТО…

— Решением Высшего специализированного суда дело было направлено в Павлоградский районный суд Днепропетровской области — по месту жительства большинства потерпевших и дислокации погибших десантников. Состоялось пять заседаний. Допрошено 54 потерпевших — родственников жертв трагедии. Всего признаны потерпевшими 75 человек. Затем будет проходить исследование доказательств, которые представит государственное обвинение. После этого — исследование доказательств, представленных защитой подозреваемого. Потом — дебаты и соответствующие процессуальные действия. Каким будет судебное решение, сейчас не скажет никто.

— Когда ожидать приговор?

— Это зависит исключительно от суда. Очередность слушаний определяется загруженностью судей, а их там трое. На сроки повлиять не можем. Прокуроры, которые поддерживают гособвинение, своевременно информируются о дате заседания, выезжают на место и принимают участие в слушании. Ближайшее запланировано на 15 марта.

— Как ведет себя генерал Назаров?

— Этого я не отслеживаю. Периодически мне докладывают о ходе слушаний. По мнению тех, кто изучал дело в Генпрокуратуре, оно одно из наиболее квалифицированно и полно расследованных производств. Но исследование, оценка доказательств, их аргументированности, повторяю, — прерогатива суда. Государственное обвинение должно придерживаться норм закона, а закон гласит: когда наступили тяжкие последствия, необходимо разобраться в причинах, расследовать и определить, был ли умысел, обстоятельства непреодолимой силы. Для того и открытый процесс, чтобы никто не сказал о субъективности обвинения, преднамеренном, необоснованном привлечении к ответственности…

— Считаете ли вы нормальным слушание дела гражданским судом?

— Я так не считаю. Но выполняю норму закона. Института военных судов сейчас в Украине нет. Есть система судов общей юрисдикции, дела рассматривают они. Процедура одинакова что по гражданским, что по военным преступлениям. А будут ли возрождены военсуды и когда это произойдет, зависит от законодателей и политиков. Неизвестно, сколько еще продлится Антитеррористическая операция, как долго будут сказываться последствия АТО. Военсуды (трибуналы) нужно создавать, исходя из мест наибольшей дислокации войск. Соответствующую концепцию мы разработали и через депутатов представили в профильный комитет Верховной Рады. Теперь слово за парламентом.

Читати далі…