Виступ Президента України під час зустрічі з особовим складом підрозділів ЗСУ у місті Чугуїв.

Шановні, високоповажні та дорогі українські воїни, мужні та героїчні захисники нашої Вітчизни!

За два дні Україна відзначатиме 24-у річницю відновлення Незалежності. Це свято стало можливим саме завдяки Збройним Силам України, вам. Якби не ви, хронометр нашої новітньої історії ще минулого року міг би назавжди зупинитися на цифрі 23.

Ви – справжня еліта українства і наша українська національна гордість. Ви – найліпші серед найкращих. Ви залишили свої сім’ї, рідних та близьких і стали на захист Батьківщини від російського агресора та підросійських терористичних банд. Саме ви боронили і бороните країну, гарантуєте незворотність того вибору, який наш народ зробив 24 серпня та 1 грудня 91-го року.

Від імені Українського народу я, як Президент і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил, не просто вітаю славне українське воїнство з Днем Незалежності держави, а низько вам вклоняюся за те, що ви відстояли і захистили свободу, державну самостійність, суверенітет, територіальну цілісність, вистраждані цілими поколіннями українців.

Це ви унеможливили наступ ворога вглиб України, який, крім аншлюсу Криму та Севастополя, намагався, прагнув і планував анексувати ще як мінімум вісім українських регіонів в рамках проекту так званої «Новоросії». Це ви звільнили від окупантів більшу частину українського Донбасу і локалізували бойовиків в південно-східних районах цих двох областей. Це ви, щільно зімкнувши бойові ряди, неприступною фортецею міцно тримаєте оборону супроти агресора.

Завдяки вам ціна ймовірного російського наступу стала настільки високою, що дуже протверезила навіть найхмільніші російські голови. Але це не страхує нас від масштабної ескалації бойових дій на Сході, ймовірність якої зростає у зв’язку з Днем Незалежності. В цей день наших ворогів традиційно корчить, як чортів від ладану.

Сьогодні ми вже значно краще, ніж рік тому, готові до оборони, до захисту нашої України. Мінські угоди, хто би і як їх не критикував, дали нам фору і час для зміцнення української обороноздатності; дозволили хоча б частково подолати наше очевидне військово-технічне відставання від Росії. Для росіян розбудова армії була пріоритетом кожного року, починаючи з 2000 року. 14 років вони виділяли шалені кошти для того, щоб підготуватися до агресії проти України. Ми ж почали створювати боєздатне військо лише рік тому. Лише рік тому у нас було лише менше 10 тисяч боєздатного війська. Сьогодні самі бачите, в десятки разів зросла боєздатність Української армії лише за один рік. Прогрес – очевидний, але до бажаного, до моєї мрії поки що далеко.

Часи легковажного пацифізму і короткозорого нехтування проблемами обороноздатності держави незворотно пішли в минуле. До кінця цього року планується прийняти на озброєння ще 18 абсолютно нових зразків зброї та військової техніки, поставити до Збройних Сил України понад 300 одиниць бронетанкової техніки, 400 одиниць автомобілів, 30 тисяч одиниць ракет та боєприпасів, велику кількість стрілецької зброї.

Наша армія в значному кращому стані, ніж рік тому. Не беззбройна, не гола-боса, не голодна, хоча польова кухня, дійсно, і не надто різноманітна. Звісно, залишається безліч проблем із забезпеченням зброєю, речовим майном та продовольством. Всі ці проблеми рішуче вирішуються.

Найскладніше розв’язувати проблему модернізації зброї та військової техніки, впроваджувати новітні оборонні технології. Це задоволення не з дешевих. Бюджет Збройних Сил України рекордний в цьому році, біля 50 мільярдів гривень Українська держава і Український народ спрямували на підвищення боєздатності війська. Але слід розуміти, що за поточним курсом це близько двох мільярдів доларів. Це ціна двох «Містралів», які Росія планувала закупити у Франції і які французька сторона після переговорів з нами, до її честі, відмовилася поставити державі-агресору. Хотілося б, щоби цю просту бухгалтерію ми брали до уваги і аналізували, на що ми спроможні і чого, на жаль, ми поки що зробити не можемо.

Окремо хотів би сказати декілька слів про контрактну армію. Політики вже бавилися з цим питанням і догралися до того, що ми взагалі були залишилися без війська, чим і скористалася минулого року агресивна сусідка. Наближення місцевих виборів в Україні знову спонукає декого пропонувати дуже прості рішення. Хочу наголосити, я як Президент не допущу, щоб життєво важливі питання оборони розігрувалися як передвиборчі технології. Так само, як і інші питання, де дехто дозволяє собі нападки на армію, її керівництво, бойовий склад, офіцерів та генералів.

У той же час це жодним чином не означає, що я є принциповим противником контрактних професійних Збройних Сил. Навпаки, я теж цього прагну. І не лише прагну. Хочу вперше наголосити на дуже важливих цифрах. Сьогодні в армії вже в найбільш відповідальних напрямках є 60 тис. солдат-контрактників і 45 тис. офіцерів. 105 тис. – це вже сьогодні кістяк ЗСУ.

Але жодна з сучасних армій світу під час реальної війни не комплектувалася контрактниками на всі 100%. Ми безумовно будемо збільшувати контрактну складову у формуванні українського війська, і, в першу чергу, йдеться про ті підрозділи, які нестимуть службу в зонах підвищеного ризику, неподалік кордону з Росією, там, де це потребує спеціальних знань, де держава витрачає чималі гроші і це потребує чималого часу для того, щоб навчити мобілізованого.

Але в найближчій перспективі призов і мобілізація будуть збережені. Військова загроза зі сходу – це зрима перспектива на десятиліття вперед. Ця загроза не мине найближчим часом і кожне нове покоління українців повинно мати армійський досвід. Тільки-но уявімо, що б було, якби минулого року ми не мали би чоловіків із попереднім досвідом служби в армії. Адже лише в шостій, і швидше за все не останній хвилі мобілізації, повістки прийшли тим, хто раніше не служив чи не навчався на військових кафедрах.

Шановні воїни!

За час війни ми втратили велику кількість одиниць озброєння та військової техніки. Підприємствами військово-промислового комплексу України протягом 2015 року відновлено та повернуто у війська тисячу одиниць, і цей процес триває. Першим пріоритетом є випуск нової потужної військової техніки, модернізація існуючої, запровадження якісного ремонту для того, щоб якісно захистити Україну. Нарощують свої можливості щодо відновлення і ремонтно-відновлювальні органи військових частин.

В рамках надання міжнародної допомоги, в рамках нашої координації з світовою коаліцією, яка створена Українською державою, українською дипломатією на підтримку України, ми отримали від наших закордонних партнерів близько 500 одиниць транспортних засобів та спеціальної техніки: зокрема, автомобілі підвищеної прохідності «Hummer», комплекти радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби, прилади нічного бачення, тепловізори, навігатори, радіостанції.

Сьогодні ми з вами відправляємо на передову чергову партію озброєння та військової техніки, як нової, так і якісно відремонтованої. Танки «Булат», Т-64, Т-72, славні «вісімдесятки»; бронетранспортери та бойові машини піхоти; протитанковий комплекс «Стугна», протитанкові гармати, гаубиці, «Гвоздики» та «Піони»; зенітно-ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню; величезну кількість автомобілів. І це не є жодною показухою.

Сьогодні ми побачимо і випробування цієї техніки. Міністру оборони України Полтораку наказую з місця вручення техніки механізованій роті на БМП-2, танковій роті на «Булатах», аеромобільній роті на «Хаммерах» здійснити марш на стрільбища учбовогоцентру 92-ї механізованої бригади та через 60 хвилин провести бойову стрільбу. Результати перевірю.

На завершення свого виступу, враховуючи, що наш захід відбувається напередодні Дня Державного Прапора та святкування Дня Незалежності України, хотів би, дорогі українські воїни, ще раз поздоровити вас зі святами. Від щирого серця, від імені Українського народу бажаю вам і вашим близьким міцного здоров’я, щастя й добробуту. Переконаний, що лише прагнення до волі та порозуміння, духовна єдність і незламна віра у майбутнє є запорукою європейського вибору нашого народу і процвітання нашої землі.

Слава Україні!