Ти шляхом праведним, святим йшла до волі, Україно.
Ти перед ворогом своїм не ставала на коліна.
Ти до омріяних зірок йшла крізь терна.
Ти в душах сіяла добро, наче зерна.

Є на світі моя країна, де червона цвіте калина.
Гори, ріки і полонина – це моя Україна.
Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина.
В моїм серці вона єдина. Це моя Україна.

Де б я на світі не була – ти зі мною, Україно.
Ти – моя мати, що дала мені мову солов’їну.
Тут я пила із джерела чисту воду. І до рання
тут я п’яніла без вина в ніч медову від кохання.

Ти до омріяних зірок йшла крізь терна.
Ти в душах сіяла добро, наче зерна.