Головною військовою прокуратурою у вівторок, 20.08.2019 року, в приміщенні Генеральної прокуратури України проведено круглий стіл на тему: «Воєнні злочини в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України. Розслідування таких злочинів та взаємодія з міжнародними і громадськими організаціями під час їх документування». Участь у заході взяли Головний військовий прокурор, військові прокурори, представники ГУР МО України і СБ України, Голова та співробітники Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, головний редактор Інтернет – видання «Цензор.Нет», а також ряд громадських та правозахисних організацій, серед яких громадські організації «Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Мирний берег», «Безпека та взаємодія в Україні», «InformNapalm» та інші.

Під час проведення заходу були висвітлені питання документування військових злочинів, вчинених учасниками терористичних організацій та військовослужбовцями ЗС РФ на Сході України, проблематику збирання доказів вчинення зазначених злочинів, а також особливості взаємодії з цього приводу з громадськими і правозахисними організаціями, правоохоронними і розвідувальними органами України, міжнародними організаціями.

Підкреслено, що лише завдяки плідній співпраці з указаними організаціями та правоохоронними і розвідувальними органами вдалось здобути значний масив доказів системного та широкомасштабного вчинення військових злочинів представниками влади та ЗС Російської Федерації, а також учасниками підконтрольних їм терористичних організацій. Зазначені матеріали опрацьовано, систематизовано, переведено на англійську мову та направлено до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для прийняття рішення про відкриття провадження за указаними фактами.

Особливу увагу було приділено обговоренню питання результатів розслідування Іловайської трагедії. За даними досудового розслідування, проведеного слідчими та прокурорами, установлено чисельні факти вчинення військових злочинів військовослужбовцями ЗС РФ як під час виходу з оточення підрозділів ЗС України та добровольчих батальйонів, так і після – під час перебування українських військових та добровольців в полоні у представників терористичних організацій.

Дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено. Водночас кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні буде прийнято після забезпечення виконання вимог ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо повного та неупередженого розслідування (завершення проведення допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії, а також вчинення підрозділами ЗС РФ воєнних злочинів – віроломного вбивства українських військових під час їх виходу з оточення, ненадання медичної допомоги пораненим і залишення їх у безпорадному стані, розстрілів полонених, жорстокого поводження з ними тощо), а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Згідно висновків судових експертів та результатів аналізу інших здобутих доказів, єдиним фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів.

За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК України. Зазначений високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ. М. Богдановського оголошено у розшук, судом надано дозвіл на його затримання.

Також під час проведення круглого столу військовими прокурорами висвітлено питання розслідування військових злочинів, пов’язаних з порушеннями правил та звичаїв ведення війни, що стосуються жорсткого поводження з полоненими українськими військовослужбовцями та добровольцями. Зокрема, наголошено на тому, що в Україні саме військовою прокуратурою запроваджено практику притягнення до відповідальності за вчинення військових злочинів за ст. 437 (планування, розв’язання та ведення агресивної війни) та ст. 438 (порушення правил та звичаїв ведення війни) КК України. Зазначена практика знайшла підтримку і серед судів України, якими за результатами розгляду обвинувальних актів винесено ряд обвинувальних вироків за вчинення цих злочинів як військовослужбовцями ЗС РФ так і учасниками терористичних організацій.

Водночас, виявилась ефективною робота військових прокурорів з громадськими організаціями при розкритті вчинення воєнних злочинів. Зазначена взаємодія дозволила виробити алгоритм обміну інформацією, при якому оперативно у короткий час прокурорами та слідчими ГВП отримувався значний масив відомостей, що свідчив про вчинення конкретним злочинцем конкретних протиправних дій у конкретному місці і проти конкретних потерпілих. Як наслідок, злочинці, що вчиняли жахливі воєнні злочини, затримувались, притягувались до кримінальної відповідальності та поставали перед Українськими судами.

За здобутими слідством доказами упродовж 2014–2018 років бойовиками збройних груп терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей утворено 160 місць незаконного утримання в умовах позбавлення волі полонених українських військовослужбовців та цивільних осіб, у тому числі журналістів і волонтерів, що носило масовий характер.

Так, 94 таких місць було утворено в Донецькій області та 66 – в Луганській області.

В окремих місцях зі створеною системою охорони, конвоювання та примусового виконання ув’язненими важких робіт незалежно від статі одночасно утримувалося від 200 до 300 осіб.

У переважній більшості випадків місця утримання осіб не були належним чином пристосовані до цього. Так, полонені були вимушені спати на підлозі або на дерев’яних полицях, вкривалися різним ганчір’ям, приміщення, де вони перебували, не обігрівались та перебували в антисанітарному стані. Харчування полонених здійснювалось мізерними порціями один або два рази на день, справляння природніх потреб проводилося по встановленому конвоїрами графіку, полонених примушували виконувати різні господарські роботи (прибирання приміщень, розвантаження продуктів та боєприпасів, розбирання завалів, поховання загиблих учасників незаконних збройних формувань тощо). Зазвичай місця утримання осіб були переповнені та полонені змушені були спати по черзі.

Ставлення до полонених було нелюдським. Так, характерним для учасників незаконних збройних формувань було умисне спричинення серйозних тілесних ушкоджень цивільним особам і військовослужбовцям як під час захоплення їх у полон, так і на початку терміну перебування у місцях, що використовувались для утримання полонених.

На сьогодні установлено понад 3500 осіб, з них близько 1700 цивільних осіб, 1800 військовослужбовців, які незаконно утримувалися у полоні і піддавалися тортурам, катуванню та нелюдському поводженню.

Представники громадських організацій також висловили свої думки та поділились досвідом співпраці з військовими прокурорами і запевнили присутніх у своїх намірах щодо її продовження задля притягнення усіх винних до кримінальної відповідальності та поновлення порушених прав потерпілих від злочинів зазначеної категорії.

Довідково: за розв’язання і ведення агресивної війни проти України та пособництво у вчиненні цих дій до кримінальної відповідальності притягнуто 110 осіб, у тому числі 68 громадян Російської Федерації, серед яких 21 високопосадовець (Міністр оборони РФ та два його заступники, начальник Генерального штабу ЗС РФ і його перший заступник, радник Президента РФ, колишній повноважний представник Президента РФ в «Кримському федеральному окрузі), 18 генералів та адміралів із числа вищого командного складу ЗС РФ, Голова та 18 суддів Конституційного Суду Російської Федерації.

За результатами досудового розслідування кримінальних проваджень такої категорії до суду направлено 48 обвинувальних актів щодо 51 особи, у тому числі 22 громадян Російської Федерації.

Вироками судів 34 особи засуджено, з них 12 громадян РФ.

Інші 59 осіб (46 громадян РФ) перебувають у розшуку. Судом надано дозвіл на їх затримання.