Анатолій Васильович, після відновлення інституту військових прокуратур, Вам запропонували очолити Головну військову прокуратуру. Чи були у Вас сумніви, коли Ви погоджувалися на цю посаду?

Я військовослужбовець, оскільки в січні 2008 року був переведений з органів прокуратури в Службу безпеки України, де очолив Львівське обласне управління СБУ та в грудні цього ж року за викриття, документування і порушення кримінальної справи щодо Зварича (екс-судді Ігоря Зварича) Указом Президента мені було присвоєно військове звання генерал-майор. Після цього я 6 років прослужив в Службі безпеки України, де виконував свої функціональні обов’язки офіцера. Я звільнився з військової служби в СБУ і був призначений на цю посаду (заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора). Зараз я знов підписав 5-річний контракт з Міністром оборони на проходження військової служби на посаді, що я займаю.

Чи важко Вам працювати на цій посаді?

Все залежить від системи організації роботи. Якщо ти вмієш і можеш вірно змоделювати мету, визначити механізми, інструменти і спрогнозувати час для досягнення тієї чи іншої задачі – не бачу нічого надто важкого. Це звичайна робота, яка вимагає рутинного вникання в дуже різні питання, особливо на тлі того, що відбувається як зі Збройними силами, так і в державі, в першу чергу це стосується зони антитерористичної операції. Є досить багато спонтанних “пожежних” ситуацій, які вимагають перекроювання власного графіка і щоденного планування, але це робота. Справжній військовий повинен, як кажуть, “мужньо переносити всі тяготи і злигодні військової служби”.

Чи виникають проблеми в процесі відновлення інституту військових прокуратур? Можливо, щось необхідно поліпшити в діяльності?

Немає межі для досконалості. Але хочу сказати, що дуже вдячний Голові держави, поважаю його дипломатичну та управлінську спроможність переконати Верховну Раду, яка на тлі подій на Сході України змогла за 7 днів з моменту розробки проекту змін до Закону проголосувати, а Президент – невідкладно підписати Закон про створення військових прокуратур. І з огляду на те, що цей інститут є не тільки в Україні, але і в багатьох країнах Європи і взагалі світу, військова прокуратура є надзвичайно дієвим інструментом для держави і відстоює зараз зі зброєю в руках територіальну цілісність і незалежність.

Я вважаю, що складнощі росту існують, оскільки в 2012 році, коли ліквідовувалися військові прокуратури, людей примушували звільнятися з військової служби, а військовий прокурор – це офіцер, який підписує контракт з Міністром оборони про проходження військової служби, перебуваючи в підпорядкуванні Генерального прокурора. Багато людей в 2012 році змушені були звільнятися з військової служби нібито за станом здоров’я. Що мені найбільше болить – це дефіцит кадрів, оскільки військова прокуратура досить вузький сегмент прокурорської діяльності, де потрібні професійні знання. В першу чергу – знання оперативно-тактичних дисциплін у військовій сфері, які зобов’язують розуміти і знати предмет перевірок на дотримання законності військовими формуваннями, озброєними частинами і об’єднаннями. По-друге – розуміння, що військова прокуратура абсолютно відрізняється від цивільних норм, плюс має досить яскраво виражений корпоративний дух, історію і деякі особливості комунікації саме в середовищі військовослужбовців.

Ви можете сказати, скільки на сьогоднішній день в системі військової прокуратури працює оперативних працівників?

Згідно зі штатом, по всій країні – не більше 500 прокурорів. На даний момент у нас існує недоукомплектованість близько 100 чоловік. Крім того, у зв’язку з прийняттям Закону “Про очищення влади”, за формальними ознаками досить багато прокурорів керівного складу військових прокуратур підпадають під його вимоги. В даному випадку є колізія, оскільки військовий прокурор, який прийнятий на військову службу, є командиром того чи іншого підрозділу. За такою ж аналогією кожен командир певного рівня в Збройних силах теж мав би бути люстрованим. Але ми будемо виконувати Закон, бо це є Закон.

Некомплект військових прокурорів ми поповнюємо за рахунок військовослужбовців, які мають військову та юридичну освіту, і які служать в зоні АТО. На даний момент у нас на оформленні, шляхом переведення із Збройних сил України, знаходиться 7 таких офіцерів. На жаль, ми не встигли закінчити оформлення військовим прокурором командира роти снайперів Олексія Олександровича Тищика, який героїчно загинув у Донецькому аеропорту. Земля йому пухом. Що стосується причин недоукомплектованості, то це викликано тим, що є норми закону, які зобов’язують проходити стажування перед присвоєнням військового звання. Термін стажування для військових прокурорів рішенням Генерального прокурора відтепер майже втричі скорочено, на відміну від цивільних прокурорів. Плюс до всього, військові прокурори повинні проходити ротацію в зоні АТО, тому нам доводиться одночасно робити багато справ: від поповнення їх теоретичних знань до проведення практичних тренувань у стрільбі, від розробки методології розслідування кримінальних проваджень в умовах бойових дій до пошуку судових експертів у військовій сфері.

Який штат військових прокурорів ви вважаєте оптимальним?

Я вважаю, що існуючий склад є оптимальним для нашої держави. Враховуючи чисельність збройних сил і військових формувань, цього достатньо. Єдине – потрібно вирішити проблему некомплекту і, напевно, ротації керівного складу, який за сумнівними формальними критеріями підпадає під Закон про люстрацію. Що стосується можливості набору професіоналів, які хочуть служити, то такі люди є. Але коли стикаєшся з конкретною особистістю, з конкретною долею, то виходить так, що людина, яка оформила військову пенсію, при новому підписанні контракту позбавляється цієї пенсії і це стає для людей серйозною перепоною або аргументом для того, щоб не йти на службу в прокуратуру. Але ми впораємося. Правда, іноді доводиться працювати невідкладно, “з коліс”, довго не роздумуючи приймати командирські рішення.

Недавно ООН опублікувала звіт про кількість загиблих і поранених під час війни на Донбасі. Цифра загиблих складає більше 3,5 тис., Поранених – близько 9 тис. Офіційна інформація, яку ви повідомляли і якій ми оперуємо по загиблим, це близько 1 тис. Виходить якийсь дисбаланс. Як можна пояснити цю ситуацію?
У нас є порядок, відомий всім. Є уповноважені органи: Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ і всі ті, хто приймає участь в АТО, і кожен з них представляє по своїй лінії кількість “безповоротних” втрат, тобто вбитих, і кількість “санітарних” втрат, тобто поранених. За якою методологією і за якими критеріями рахувалися цифри, що опинилися в звіті ООН, я не готовий сказати. На даний момент (14.10.2014) загинуло 1028 військовослужбовців. Хочу звернути увагу, що найбільші втрати у Збройних сил, які не піаряться і мужньо несуть тягар проходження служби в зоні АТО. Що стосується інших органів, то цифри такі – 73 людини загинули з системи МВС, 67 нацгвардійців, 58 прикордонників, 10 працівників СБУ та 8 працівників Служби з надзвичайних ситуацій. Поранено 3653 військових. Це офіційна статистика, яка підтверджена з різних джерел і каналів інформації, оскільки є дані госпіталів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства оборони, штабу АТЦ при СБУ. Ця система інформації відповідає дійсності в частині загиблих і поранених українських військових. Сюди не включені люди, які вважаються зниклими безвісти, тобто такі, які можуть перебувати в заручниках у терористів, але їх статус – зниклі безвісти. За достовірність даних, які я приводжу, я відповідаю.

А скільки зараз військових, що зникли безвісти?

Що стосується зниклих, то зараз таких 289 військовослужбовців ЗСУ та 52 військовослужбовців Національної гвардії. Це з урахуванням тих, про яких говорять, що вони пропали безвісти в результаті операції під Іловайськом. Ідентифіковані як такі, що незаконно утримуються на території так званих “ЛНР” і “ДНР” терористами – 221 військовий Збройних сил і 151 військовий Національної гвардії.

Це ті, що в полоні?

Не можна в цій ситуації користуватися терміном “полон”. Вони незаконно утримуються терористами без дотримання положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, яку ратифікувала Україна ще в 1954 році.

Серед убитих або поранених є співробітники військової прокуратури?

Безпосередньо військової прокуратури немає. Однак у нас є 3 випадки катувань з настанням летального результату, тобто вбивства працівників прокуратури Луганської та Донецької областей, коли терористи приходили до них додому, викрадали, а потім їх знаходили з ознаками насильницької смерті. Проводиться максимум дій, щоб встановити тих, хто причетний до скоєння таких злочинів. Не тільки щодо працівників прокуратури, а по кожному подібному випадку.

Скажіть, чи є вже результати роботи міжнародної слідчої групи з розслідування катастрофи літака Malaysia Airlines? Коли вже можна очікувати висновків слідства?

Розслідуванням цього класичного терористичного акту займається Служба безпеки України. Хід подій, які відбувалися перші 10 днів, мені дуже добре відомий. Це специфічний вид злочину, який вимагає однозначно проведення спеціалізованих експертиз IСAO (International Civil Aviation Organization) та інших інститутів, що мають досвід встановлення причин катастрофи літаків. Для того щоб їх провести, потрібно зібрати залишки літака, потім їх розкласти на величезній території, щоб зрозуміти аеродинаміку, механізм та обставини знищення літака. Як ви знаєте, терористи досі не допускають міжнародних експертів до місця падіння літака. Тому говорити про терміни закінчення розслідування я не готовий, поки не буде все зроблено відповідно до міжнародних норм і процесуальних вимог.

Хочу відзначити феноменальну рішучість віце-прем’єра Гройсмана, який не злякався моєї трохи дивної пропозиції, не зробив бюрократичний реверанс, а напряму в режимі “он-лайн” вів переговори з терористами про надання коридору для експертів, для служби надзвичайних ситуацій, для евакуації тіл загиблих та їх доставки в Харків і подальшого транспортування за межі країни для проведення експертиз ДНК. Рішучість при критичних ситуаціях того чи іншого уповноваженого керівника набагато важливіші за будь-які бюрократичних заборони, в тому числі щодо спілкування з терористами. На той момент інакше забрати тіла загиблих було неможливо.

Про трагедію під Іловайськом. Ряд керівників АТО, а також Генштабу, зокрема Петро Литвин, Віктор Муженко були допитані у цій кримінальній справі. Чи встановлені факти службової недбалості з боку керівництва АТО при плануванні операції і чи оголошено вже комусь з військового керівництва підозру? Хто винен?

Розумні строки досудового розслідування навіть у Радянському Союзі передбачали 2 місяці. Місяць цього розслідування закінчився 5 жовтня. Більш того, за 23 роки Незалежності України не було досвіду розслідування кримінальних проваджень та справ за результатами втрат живої сили, техніки та спорядження Збройних сил України. Відповідно немає методологічної та практичної бази розслідування такої справи. Є класичні норми процесуального закону, які передбачають повноваження слідства для проведення тих чи інших слідчих дій та збору доказів. Так ось, підозри нікому не оголошені, допитується величезна кількість людей, проводяться експертизи. Ми стикаємося з великою кількістю проблем, оскільки місцезнаходження багатьох людей, які брали участь в боях, різниться від однієї області до іншої, від одного госпіталю до іншого. Слідча група працює в зоні АТО, включаючи непросте кількасоткілометрове пересування з сектора в сектор. Це рутинна робота і вона триває. В кримінальному провадженні досліджується: відповідність статутним вимогам Збройних сил України організації командування штабу АТО військовою операцією з розгрому основних сил незаконних збройних формувань в Іловайську і взяття його під контроль, відповідність статутним вимогам Збройних сил України рішення командування сектора “Б” про відвід підрозділів ЗСУ та добровольчих батальйонів “Донбас”, “Дніпро”, “Світязь”, “Миротворець” та інших з місця дислокації сектора “Б”. Також досліджується відповідність статутним вимогам ВСУ організація командуванням штабу АТО і сектора “Д” ізоляції кризового району сектора, недопущення вторгнення незаконних збройних формувань і диверсійно-розвідувальних груп з території Росії на територію України і відводу підрозділів ЗСУ з місця дислокації сектора “Д”.

Дійсно, серед інших свідків в першу чергу допитані начальник Генштабу Муженко, перший заступник начальника оперативного управління Генштабу Назаров, начальники управлінь, інших структурних підрозділів, керівники оперативно-тактичних напрямів, медичної служби, командувачі сектором “Б” генерал Хомчак і сектором “Д” генерал-лейтенант Литвин, командири патрульної служби міліції особливого призначення і батальйонів особливого призначення Національної гвардії. Змушений констатувати, що ми зіткнулися з величезною проблемою отримання будь-яких документальних відомостей, передбачених нормами закону з боку територіальних підрозділів патрульної служби міліції, тобто територіальних батальйонів. До сьогоднішнього дня ми не отримали з МВС ні документів, ні відомостей, ні логістики їх пересування та підпорядкування. Ми не отримали повної картини саме з боку МВС, а без наявності документів, які повинні бути передбачені, або даних про їх знищення або втрату неможливо повноцінно рухатися в розслідуванні далі. Що стосується Збройних сил, то з боку Міністра оборони Валерія Гелетея було максимальне сприяння, хоча ми розуміємо, що в силу об’єктивних причин багато людей в роз’їздах і відрядженнях, в тому числі в АТО. Однак самим основним нашим досягненням за цей місяць роботи стало те, що ми знайшли конструкцію, за якою зараз можна провести комплексну судову, оперативно-тактичну і товарознавчу експертизу. У нас будуть визначені збитки і втрати, які будуть мати матеріальний склад злочину і матеріальні наслідки – вартість спорядження, бойової техніки і т.д. Ми ретельно підійшли до питання відбору фахівців у військовій сфері, які проводитимуть експертизу, і крім того, за рекомендацією “Центру Разумкова” ми залучили багато експертів з цивільного експертного середовища. Участь також братимуть фахівці, що не мають військової освіти, але які добре знайомі з обставинами питань, що досліджуються. Всі ці люди пройшли спецперевірку СБУ.

Експертиза ця вже призначена?

Вона призначена і проводиться, але вона надзвичайно об’ємна, матеріали в процесі проведення експертизи додаються кожен день. Для того, щоб експертам надати всі матеріали, які вони вимагатимуть, потрібно отримати дозвіл суду на їх вилучення. Крім того, відповідно до процесу, ми зобов’язані всі документи оглянути і описати. Нами зараз вилучено вже більше двох тисяч секретних документів різної категорії важливості. Їх треба оглянути і систематизувати в хронологічному порядку, після цього експерти зможуть обробити їх і дати свій висновок. Перше: не хочу давати будь-якої оцінки діям допитаних осіб, оскільки всі вони допитані як свідки і, відповідно до вимог законодавства, підписали зобов’язання про нерозголошення даних досудового слідства. Друге: справа в силу багатьох обставин буде засекреченою і (судові) слухання будуть проводитися в закритому режимі, якщо іншого рішення не прийме суддя. Дуже сподіваюся, що за місяць, максимум півтора, ми закінчимо проведення експертизи, якщо не буде необхідності у додаткових експертних висновках. За результатами цього, я думаю, що при всій складності і об’ємності справи встановити причини трагедії і тих, хто відповідальний за ті чи інші рішення до кінця поточного року ми точно зможемо. Підкреслюю, ми не маємо права просто на підставі емоційних переконань і громадської думки оголошувати підозри, ми повинні діяти за законом. Ми робимо ту роботу, яку повинні робити, чесно і відповідально, а наскільки професійно та об’єктивно – дасть оцінку суд.

Про яку кількість загиблих під Іловайськом йдеться?

У нас є інформація про кількість вбитих і поранених по сектору “Б” і “Д”, проте ще раз підкреслюю – документального підтвердження, – те, що мало надати побатальйонно МВС, – у нас немає. Тому я не можу сказати загальну цифру.

Відомо, що прокуратура розслідує злочини, які скоюються добровольчими батальйонами, зокрема бійцями батальйону “Айдар”. Скільки кримінальних проваджень відкрито за такими фактами і кому оголошено підозри?

Ще в серпні цього року Головна військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження та здійснює досудове розслідування обставин вчинення бійцями 24 батальйону територіальної оборони “Айдар” кримінальних правопорушень, пов’язаних з викраденням депутата Луганської облради Малюка, позбавленням його волі, замаху на вбивство двох осіб, а також вчинення командуванням цього батальйону кримінальних правопорушень, пов’язаних з неприпиненням цих та інших злочинів і не направленням до органів досудового розслідування повідомлень про підлеглих, які вчинили кримінальні злочини, що спричинило тяжкі наслідки. Всього слідчими військової прокуратури Луганського гарнізону і слідчими міліції в Луганській області розслідуються 57 кримінальних проваджень за фактами вчинення виключно корисливих злочинів особами в камуфляжній формі або тими, які представлялися бійцями батальйону “Айдар”, з яких 31 – тяжкі та особливо тяжкі злочини. Підкреслю, що всі без винятку вищевказані злочини здійснені не в зоні проведення бойових дій. В ході розслідування кримінального провадження за фактом вчинення розбою групою осіб трьом бійцям батальйону “Айдар” повідомлено про підозру і оголошено їх у розшук, оскільки останні ховаються від слідства. Двом іншим бійцям батальйону судом обрано запобіжний захід у вигляді застави. До речі, додам, що в ході проведення розслідування, в автомобілі, на якому пересувалися підозрювані, вилучені платіжні документи на різні прізвища, у тому числі на ім’я затриманих (кредитні картки, чеки, заяви на видачу готівки тощо). На одній з діючих карток знаходилося 850 тис. гривень.

Що стосується Київського і Житомирського бронетанкових заводів. Прокуратура проводить досудове розслідування відносно керівників. Скажіть, реально їх притягнути до відповідальності?

Маємо те законодавство, яке маємо. Законодавство передбачає обов’язкову наявність доказів. Щоб оголосити людині підозру, мало мого внутрішнього переконання в тому, що ця особа вчинила злочин. Потрібно довести провину і мати докази. Щоб мати докази в тих випадках, де розслідується привласнення або розтрата, потрібно провести комплексну судово-бухгалтерську експертизу, яка триває місяць, а об’єктивно, не менше двох. Що стосується Київського бронетанкового заводу, то думаю, що в найближчі два тижні ми справу стосовно директора направимо до суду, він перебуває під арештом. Слідством також вживаються заходи для повернення вчинених їм збитків, шляхом позовної роботи та встановлення осіб, які отримали викрадені кошти через систему багатьох фіктивних структур, і перераховували кошти з однієї на іншу. В результаті, більше 10 людей отримали готівку в один день.

Якщо говорити про Житомирський бронетанковий завод, то там досить складна ситуація в частині термінів проведення ревізій, оскільки потрібно закінчити проведення інвентаризації всього наявного на заводі. Крім того, ми прекрасно розуміємо, що як Київський бронетанковий завод, так і Житомирський, працюють для Збройних Сил, тому, іноді, ми свідомо не ведемо наступальних слідчих дій, яких потребує процес (допит свідків, інженерно-технічних працівників, матеріально відповідальних), тому що вони задіяні в технологічному процесі ремонту та виготовлення озброєння. Закон буде дотриманий, справа буде розслідувана, просто така специфіка цього дивного часу і ми змушені реагувати на реалії життя.

17 жовтня
Інтерв’ю Українським Новинам .

Автор: Сергій Босак