У випуску:
Гайсинський районний суд Вінницької області погодився з позицією військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України та з урахування обставин вчиненого військовослужбовцем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України (дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років), призначив йому покарання у виді арешту строком на чотири місяці із відбуттям покарання на гауптвахті.
Встановлено, що призваний за мобілізацією військовослужбовець військової служби однієї з військових частин Вінницького гарнізону, після проходження лікування, маючи об’єктивні можливості для повернення у військову частину, ухилився від проходження військової служби у період з 16 вересня 2014 року по теперішній час.
При винесенні вироку суд врахував визнання вини військовослужбовцем, його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння у розкритті злочину.
До Дня пам’яті жертв політичних репресій військова прокуратура Центрального регіону України вшанувала пам’ять розстріляного військового прокурора Київського військового округу.
Щорічно у третю неділю травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій, що установлений Указом Президента України від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв’язку зі 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років».
Працівники військової прокуратури Центрального регіону України вшанували пам’ять військового прокурора Київського Військового округу Перфільєва Євгена Леонідовича, який був розстріляний у 1938 році у підвальному корпусі спецкорпусу Київської тюрми НКВС.
Євген Леонідович Перфільєв (1890 р.н.) був військовим прокурором Київського Військового округу (теперішня назва – Центрального регіону України) з 1928 до 1937 р.р.. До революції служив прапорщиком царської армії, а згодом став активним учасником громадянської війни, був нагороджений за мужність і хоробрість орденом Червоного Прапора, зарекомендував себе як чесний військовий юрист.
Євген Леонідович не міг погодитись з існуючими принципами діяльності органів НКВС, постійно зростаючим числом безпідставних арештів. Керівництво Є.Перфільєва вимагало посилювати „більшовицьку пильність”, нещадно боротися з „ворогами народу”. Перед прокурорами було поставлено завдання рішуче виявляти „найзамаскованіші форми” опору „класового ворога та його агентури”, наголошуючи, що саме цим умінням передусім визначається якість роботи кожного військово-прокурорського органу. Майже одночасно з цією директивою наприкінці квітня 1937 р. Є.Перфільєв видає для підлеглих йому військових прокурорів КВО власну директиву, в якій вимагає «…покласти край недостатньо серйозному ставленню до питань арешту, випадкам, коли працівники НКВС пропонують заарештувати «про всяк випадок», аби було легше розібратися.»
Об’єктивність та принциповість військового прокурора КВО не була забута тими, хто керувався зовсім іншими принципами «правосуддя». 25 червня 1937 року Перфільєв був звільнений з лав робітничо-селенської Червоної армії. 21 січня 1938 року проти Перфільєва працівники НКВС порушили кримінальну справу і він був заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності, підготовці військової змови і в зраді Батьківщині.
Після п’ятимісячного слідства під дією фізичного насильства Перфільєв зізнався у злочинах, яких не скоював. На підставі вироку виїзної сесії Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 2 жовтня 1938 року він був розстріляний. Тіло страченого вивезли вночі за Київ і таємно поховали, як і тисячі інших розстріляних у той час „ворогів народу”, неподалік села Биківні на спецділянці НКВС. Є.Перфільєв реабілітований Військовою прокуратурою Київського військового округу в 1956 р. Читати далі…
