Після розслідування народного депутата від БПП Івана Вінника про закупівлю Міністерством оборони палива для армії за завищеними цінами відомству вдалося перепідписати раніше укладені з постачальниками договори і таким чином заощадити для бюджету країни 100,000,000 гривень. На сьогоднішній день за даним фактом порушено дві кримінальні справи. Слідство триває, а правоохоронним органам належить з’ясувати, хто винен у ситуації, що склалася, або ж це результат несприятливого збігу обставин. Ми розпитали у Івана Вінника про те, як просувається сьогодні розслідування Комітету з нацбезпеки і оборони у даній справі і про ситуацію із закупівлями в цілому.
– 19 березня поточного року на підставі Вашого депутатського запиту міліція і прокуратура порушили кримінальні справи за фактом неефективної закупівлі палива Департаментом держзакупівель Міністерства оборони. Паралельно президент доручив Комітету національної безпеки і оборони ВР провести власне розслідування. Ви також очолили робочу групу. На якому етапі сьогодні перебуває ця справа, і які питання все ще залишаються відкритими?
– Почну з того, що президент Петро Порошенко чітко позначив, що в країні, яка знаходиться сьогодні фактично в стані війни, яку ми називаємо АТО, у нас корупція є тим злом, яке представляє не меншу загрозу, ніж агресія Російської Федерації. І питання ефективності менеджменту відіграє тут вкрай важливу роль. Що стосується кримінальних проваджень, то їх на сьогоднішній день два. Одне знаходиться в міліції – воно порушено за статтею, яка називається “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, 191 стаття КК (передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. – Ред.). Друге виробництво знаходиться в Головній військовій прокуратурі. Її порушено за частиною 2 статті 364 КК “Зловживання владою або службовим становищем”, яке призвело до втрат державного бюджету (передбачає від 5 до 8 років позбавлення свободи.- Ред.). І в першому, і в другому випадках виробництва порушені за статтею 15 КК, яка називається “спроба”. На думку заявника, була спроба.Чи була ця спроба продиктована умислом чи це просто була недбалість, неефективна закупівля – це доведе слідство. Якщо в процесі слідчі зможуть довести, що наміру не було – вони можуть перекваліфікувати статтю, яка передбачає умисел, в статтю, яка передбачає недбалість (367 стаття КК “Службова недбалість” – припускає позбавлення волі строком від 2 до 5 років. – Ред.). У цьому питанні є дві складові – кримінальна і господарська. Господарську складову, а саме питання втрати бюджету шляхом неефективної закупівлі ми частково вже вирішили.
– Яким чином?
– Наскільки вдалося знизити ціну? Як проходили самі переговори, і які аргументи Ви пред’являли постачальникам?
– На частину поставок компанії опустили ціну до того ринкового рівня, який ми прорахували. У результаті ми маємо з 30 тис. тонн загальної поставки близько 19 тис. тонн, які ми перепідписали за адекватною ринковою ціною. Таким чином, уже по здійснених постачаннях ми просто повернули ціни на той рівень, яким він має бути. І сьогодні можна говорити, що ми врятували для бюджету 100 мільйонів гривень. Це доконаний факт.
Що стосується проведення переговорів, ми передзвонили Юрію Гусєву і сказали: “Юрій Веніамінович, ми категорично просимо вас настійно запросити людей на переговори”. Переговори з постачальниками проводив особисто я. Інтереси держави в даному випадку представляли члени нашого комітету (Комітет з національної безпеки і оборони ВР. – Ред.), оскільки ми взяли на себе цю функцію після того, як побачили, що співробітники Департаменту держзакупівель не змогли впоратися з цим завданням. З іншого боку були представники комерційних структур, які поставляли нам це паливо.
Головним аргументом було те, що оптом паливо продається дорожче, ніж в роздріб. Ми заявили, що категорично проти тієї ціни, яка стоїть в договорах, і зажадали зниження її до ринкового рівня.
– Але на момент переговорів (17 лютого) курс долара дійсно був досить високий, плюс в цю суму, за словами Неллі Стельмах, була закладена ще доставка. Ну і зимове паливо, кажуть, коштує дорожче.
– Ні. Якби воно було дорожче – ціну б ніхто не знизив. Наведу вам приклад з компанією Alliance Oil Group, яка, на мій погляд, поступила максимально справедливо і чесно по відношенню до України. Вони поставили нам 8,200 тонн палива. Все це паливо знаходиться на складах Міноборони ще з 25 березня орієнтовно. Тобто, по суті справи, договір був підписаний, коли паливо вже приїхало. Чому так вийшло? Ну, це не важливо. З цих 8,200 тонн одна партія заїхала 19 лютого, коли, дійсно, долар був дуже високий. Ця партія становила 1,450 тонн. Ми почули цей аргумент і погодилися, що ціна буде та ж, яка позначена в договорах. На все інше паливо вони знизили ціну до ринкового рівня.
Компанія “Окко-Бізнес Контракт” поки не проявила такої державної позиції. Чому? Тому що вони, по-перше, все паливо ще не поставили. “Окко-Бізнес Контракт” повинні були поставити сумарно близько 22,000 тонн. На 12,000 тонн вони знизили ціну, а на 10,000 тонн – залишили стару. Тобто, коли ми говоримо, що врятували 100 мільйонів для бюджету, ми говоримо про те, що була переглянута ціна на 19,000 тонн палива. На 11,000 тонн приблизно ціна ще залишається та ж сама. З них 1,450 тонн Alliance Oil Group, з якими ми погодилися, що ціна може залишатися та ж. А що залишилися близько 10,000 тонн, які належать компанії “Окко-Бізнес Контракт”, на нашу думку все ще залишаються під знаком питання, оскільки вони були поставлені не в період високого курсу долара. Але поки нам не вдалося знайти консенсусу з компанією. Тому близько 45 мільйонів гривень нам ще належить відстояти для бюджету країни.
Сьогодні знову йду на переговори з приводу гасу.
– З закупівлею гасу теж виникли проблеми?
– Точно така ж історія. На гас було виділено в бюджеті близько 70 мільйонів гривень. Під ці гроші передбачалося купити приблизно 3,600 – 3,700 тонн гасу. Тендер на закупівлю гасу не проводився, просто пролонгувалися ті договори, які були підписані ще в 2014 році. Крім того, за тими договорами була збільшена ціна – був узятий піковий курс долара в середині лютого, за цим курсом була перерахована ціна на гас в 27,000 гривень за тонну, а поставки почалися зовсім недавно, коли курс впав. При цьому ніхто не подбав про те, щоб ціну знизити до ринкового рівня знову. І що мене найбільше обурило, що замість того, щоб знизити ціну, вони зменшили кількість закуповуваного гасу, щоб не показувати збільшення ціни за бюджетною статтею на гас.
– А в Департаменті держзакупівель як пояснили відсутність тендера?
– Вони завжди аргументують це гострою необхідністю. Нібито вони отримали лист від тилу, і необхідно було терміново його закупити. Чому мене обурює саме зменшення обсягу? Тому що неефективно витрачені гроші сьогодні – це не менше зло, ніж відсутність необхідних матеріально-технічних засобів в умовах війни. Ну, не можна зменшувати обсяг гасу в даній ситуації. Притому, що наша країна цього року взагалі збирається закупити багато гасу, оскільки нам необхідно розвивати військово-повітряні сили.
– Встановлено на сьогодні, чому все-таки при закупівлі палива була дотримана переговорна процедура, а не процедура відкритих конкурсних торгів?
– У мене немає для цього логічного пояснення. Можливо, слідство дасть цьому якесь пояснення. Сенс полягає в чому? Ці 30,000 тонн палива, як виявилося, закуповувалися в резерв – недоторканні запаси (НЗ), на наступну зиму. Якщо ми говоримо про наступну зиму, то чому тоді ми не могли використовувати тут відкриту конкурсну процедуру з опублікуванням за місяць оголошень у “Віснику державних закупівель”, щоб всі бажаючі могли взяти участь у цьому тендері. Не обов’язково було купувати такими партіями по 18,000 -20,000 тонн. Можна було купити по 1,500 – 2,000 тонн у десяти учасників для отримання ефективної ціни.
До того ж, якби була терміновість, – те, напевно, закуповувалося б літнє паливо і не клали б його в НЗ, а використовували зараз.
– А це зимове паливо з присадками, в принципі, можна використовувати у весняно-літній період?
– У принципі, можна. Але справа в тому, що до весни попит на нього зникає – виробники перестають його випускати, а залишки “зливають” на ринку за заниженими цінами. Тобто, зараз це паливо можна купити набагато дешевше.
– Неллі Стельмах, у свою чергу, стверджує, що перепідписання договорів стало можливим завдяки прийняттю 17 березня постанови Кабінету Міністрів № 117, яка дозволила змінити формулу держзакупівель і проводити передоплату. Але на момент проведення перших переговорів (17 лютого), як стверджує Неллі, даної постанови не існувало, і в проекті договору вона не могла враховуватися.
– Ну, це перекручування фактів. По-перше, договори були укладені 25 березня, які ми зараз дисконтували. 17 лютого були переговори, після були підписані контракти і 25 березня до цих контрактів були підписані додаткові угоди з фінальними умовами поставок.
Що стосується постанови, на яке посилається Неллі Стельмах, то навіть зараз, після того, як ми знизили ціну, ніхто не робив передоплату, яка передбачається даною постановою, ніхто не використовував суті даної постанови. Вона передбачає можливість 50% -ної передоплати за поставки. В принципі, передоплата теоретично може дати можливість знизити ціну, за якою постачається продукція. Тобто, коли Неллі посилається в контексті даної закупівлі на те, що вони не знали про цю постанову … Зараз, приміром, вони про неї дізналися, але в будь-якому випадку умови оплати за цими договорами не змінилися. Ціну знизили за цими контрактами на тих же умовах оплати, які були до цього.
– Багато нарікань на формулу держзакупівель. Комерційний директор компанії “Окко” Юрій Кучабський, зокрема, стверджує, що в ціну закладалися ризики. На той момент були значні стрибки на валютному ринку, курс долара був високий, а терміни фінансування 60 днів. Компанія змушена була застрахуватися, що призвело до збільшення ціни.
– У даному конкретному випадку, по-Вашому, зіграв роль виключно людський фактор?
– У Комітеті нацбезпеки і оборони сидять точно такі ж люди, як і в Міністерстві оборони, і, враховуючи той факт, що завдяки переговорам між людьми зуміли знизити вартість вже на 100 мільйонів гривень, то напевно ця робота могла бути ініційована Департаментом держзакупівель МО без втручання профільного Комітету нацбезпеки і оборони, без винесення цієї ситуації в публічну площину, без розслідувань і доповідних Президенту та Міністру оборони.
– Які результати розслідування Комітету національної безпеки і оборони ВР у цій справі на сьогоднішній день?
– Неллі Стельмах, голова Департаменту держзакупівель Міністерства оборони на сьогоднішній день відсторонена від виконання обов’язків голови тендерного комітету.
– Коли ухвалено рішення?
– Рішення прийнято на минулому тижні. Зараз вона перебуває на лікарняному. Напевно, їй необхідно буде якось порозумітися з правоохоронними органами та довести чи був, чи не був умисел в цій ситуації. Я вірю в те, що у нас волонтери, які працюють у Міністерстві оборони, щирі і чесні. Можливо, через велику кількості роботи щось пропустили на 100 мільйонів. Я не знаю.
– Військовий прокурор Анатолій Матіос днями заявив про те, що волонтерів не слід допускати до розподілу фінансових потоків в Міноборони і навіть анонсував пов’язаний з цим грандіозний скандал. Це якось пов’язано з даною ситуацією, Ви не в курсі?
– Напевно Анатолій Матіос знайомий і з цією ситуацією, оскільки в управлінні військової прокуратури знаходиться одна з кримінальних справ, про яку я говорив. Напевно, йому відомі всі обставини цієї справи. Очевидно, він знає про той факт, що вже знижена ціна за раніше підписаними контрактами після того, як ми почали піднімати цю тему. І це є підтвердженням того, що первісна ціна була неефективною. Інакше нам би не вдалося знизити її до того ринкового рівня, якого ми добилися на сьогоднішній день. Тому Матіос і робить висновки …
Що таке Міністерство оборони? Це величезна бізнес-структура, по суті. І щоб нею ефективно керувати – необхідно мати якісь навички менеджменту, хоча б первинні, а не тільки, скажімо, лояльність і патріотизм. Тому ми вітаємо той рівень взаємодії, який все-таки був збудований після того, як ми запустили це питання в публічну площину з боку Юрія Гусєва, заступника міністра оборони, з боку глави Міноборони Степана Полторака. Ми вітаємо той факт, що працівники, які були відзначені в неефективному використанні державних коштів, відсторонені. Мова йде про Неллі Стельмах. Але проблема існує, тому що алгоритм, який гарантує ефективність держзакупівель в Міноборони, поки не збудований. Контролювати це з боку комітету в ручному режимі? Так, ми будемо це робити обов’язково. У нас немає іншого виходу.
По паливу ми зараз працюємо над формульним підходом, про який я говорив. Він буде припускати не тільки прив’язку до курсу. Тому що нафтотрейдери дійсно говорять про те, що необхідно прив’язати формування ціни до курсу іноземної валюти в Україні. Але, таким чином, вони захищають тільки свої ризики, хеджуют ризики в частині валютних коливань, але ніяк не турбуються про державні інтереси, і жодним чином не прибирають людський фактор від прийняття рішень на тендерах з переговорною процедурою.
– Що Ви пропонуєте?
– Ми хочемо запропонувати той досвід, який вже існує на сьогоднішній день на великих підприємствах. Візьмемо, наприклад, Мозирський нафтопереробний завод у Білорусі, звідки постачається в Україну мінімум половина всіх “дизелів” і гасу. Як у них формується ціноутворення? Є ринок дизельного палива Європи – це біржові котирування. Чому це просто? Тому що це стандартні ГОСТівські продукти. Ці ціни доступні всім з відкритих джерел. І по суті справи, коли Мозирський НПЗ продає ту чи іншу партію палива, він проводить аукціон – хто дасть більше. Тільки мова йде не про ціну в цілому, а премії до тієї середній ціні європейської на аналогічне пальне, яка існує.
Тобто, ми хочемо побудувати формулу закупівель в Міноборони по стандартним продуктам. Наприклад, почнемо з паливно-мастильних матеріалів за таким же принципом. У нас буде затверджена калькуляція формування ціни доставленого і розмитненого палива для Міноборони, яка складатиметься з об’єктивного європейського біржового котирування на це паливо. До неї будуть додаватися транспортні витрати, які будуть підтверджуватися “Укрзалізницею”. Є акциз, який легко перевіряється, є якісь брокерські витрати, які ми встановимо. І ми вийдемо на базову ціну, яка бути собівартістю. А трейдери, беручи участь у тендері, будуть торгуватися тільки за свою маржу. Таким чином, ми будемо бачити прозоро, хто скільки заробляє. Ціна у нас буде чітко прив’язана до ринкових котирувань, ніхто не зможе сказати, що це неефективно. Ну і, природно, ми спробуємо прив’язати це до валютного курсу, щоб трейдеру не потрібно було хеджувати свої валютні ризики шляхом закладання в ціну якихось премій в ціну товару.
– Ви збираєтеся виносити цю ініціативу на законодавчий рівень?
– Так. На сьогоднішній день, в общем-то, вже все готово. На цьому тижні ми постараємося внести законодавчу ініціативу, і я думаю, протягом місяця Верховна Рада її розгляне, і сподіваюся, прийме. Вона, між іншим, буде стосуватися не тільки закупівель в Міноборони. Закон про державні закупівлі в цій частині змінено для всіх суб’єктів, у тому числі і для “Укрзалізниці”, до якої зараз теж дуже багато питань виникає, яким чином формується ціна “Укрзалізниці” на дизельне паливо в тому числі.
Що стосується армії, то там є й інші моменти, на які ми будемо зараз звертати увагу. Дуже великий резонанс, як на мене, викликає питання харчового забезпечення армії. У нас продовжують працювати компанії, які постачають готову їжу, готові сухпайки в армію. Це по суті справи вся річна закупівля, яка обчислюється мільярдами гривень, а конкретно мова йде поки про 1,5 мільярда гривень, які виділяються на дану категорію. Вони розподіляються між чотирма компаніями. При цьому ці компанії працюють ще з часів минулої влади. Природно, ви розумієте, кому ці компанії належать. Я не впевнений, що ми зможемо зараз отримати якісь схвальні відгуки від наших воїнів на тему їжі, яка поставляється на сьогоднішній день в армію. При цьому, якщо раніше на один день виділялося 38 гривень, то зараз виділяється 58. Тобто, ціна виросла майже в два рази, але у мене дуже велика підозра, що якість їжі не покращилося, сервіс не покращився. Найголовніше – непрозора калькуляція цього пайка на 58 гривень викликає багато питань і у наших воїнів, і у суспільства в цілому.
Якщо солдата призвали в армію і він, по суті справи, своє життя ставить під ризик, захищаючи країну – він сподівається і розраховує, що його, по-перше, країна, яку він захищає, буде нормально годувати, одягати, постачати, забезпечить йому соціальну захист і в разі поранення або, не дай Бог, смерті – захистить його сім’ю. З цих “цеглинок” формується стіна боєздатності і обороноздатності країни. По речовому забезпеченню теж питань багато. Так як ми профільний комітет, то в першу чергу ми займемося тими міністерствами, які перебувають з нами у взаємодії.
– Хто конкретно з представників Міністерства оборони проходить сьогодні по вищезазначеним кримінальних справах?
– Враховуючи той факт, що за даними кримінальними справами, наскільки мені відомо, все ще йде слідство, підозра поки нікому не оголошувалося.
Наш Кримінально-процесуальний кодекс зараз побудований за таким принципом, що будь-яка людина може заявити про злочин. Після цього правоохоронні органи відкривають кримінальне провадження, проводять досудове слідство. У рамках слідства вони встановлюють – чи був злочин, як таке і хто його вчинив. Людині, яка цей злочин скоїла, оголошується підозра, після чого матеріали справи віддаються в суд.
До мене зверталися з деякими претензіями, у тому числі Юрій Гусєв, що ми їх називали злодіями. Я категорично заявляю, що я злодіями і корупціонерами нікого не називав тому що, перше – у мене немає об’єктивних даних про те, чи був умисел у цих діяннях, або це просто була неефективна закупівля і т.і. І друге – навіть, якщо б у мене була об’єктивна інформація – я не мав би права цього стверджувати, тому що я не слідчий і не суддя. Ми констатували неефективне використання коштів у Департаменті держзакупівель Міноборони, ініціювали процес перегляду договорів і зуміли добитися разом за сприяння Юрія Гусєва та Степана Полторака зниження цін до ринкового рівня за вже підписаними договорами, за якими поставки частково були вже здійснені.
– Існує думка, що скандал з держзакупівлями в МО розгорівся через те, що компанія “Укртранснафтопродукт”, яка входить в сферу впливу Голови комітету ВРУ з нацбезпеки і оборони Сергія Пашинського, не змогла отримати це замовлення МО, і Пашинський нібито образився. Був його лист Президенту про те, що “Укртранснафтопродукт” занадто пізно запросили на тендер, і компанія не змогла взяти участь в торгах. Хоча керівництво Департаменту продовжує наполягати на тому, що всіх запрошували вчасно.
– Якщо у тебе державна позиція, державні інтереси понад усе, то крім формальних листів, відправлених “Укрпоштою”, за які ніхто не несе відповідальності, можна було підняти телефон і подзвонити. Ми за півдня обдзвонили всі компанії, що нас цікавлять – отримали пропозиції, моніторинг цін, провели закупівлю контрольну в Білорусі для того, щоб переконатися, яка ціна насправді, і отримали пропозиції від “Укртатнафти” в письмовому вигляді. Притому, що ми не є професійними закупщиками, яким є Неллі Стельмах. Це не наша робота і ми не отримуємо ні копійки зарплати за те, що ми робимо. Але ми не полінувалися це зробити. Напевно, менеджер, який претендує на те, що він ефективний, передзвонить і запитає, чи отримали його лист. А чи не хочете ви взяти участь у тендері? Якщо люди показують конверт, на якому стоїть штемпель пошти, датований 25 лютого притому, що конкурсна процедура відбулася 17 лютого – ну що тут можна сказати. Якщо мова йде про такі гроші, то, напевно, можна витратити 15-20 хвилин свого часу, щоб обдзвонити генеральних директорів компаній.
Ось я вважаю, що Юрій Бірюков дуже ефективно користується “Фейсбуком”. Напевно він спільно з Неллі Стельмах міг би написати оголошення в соцмережі про те, що 17 лютого Міноборони проводитиме закупівлю палива на майже 1,000,000,000 гривень, написати “Приїжджайте!”
Що стосується Пашинського, коли сьогодні ми бачимо, що виявилися праві, піднімаючи цей скандал, і ціни пішли вниз по вже зробленим поставкам, то, по-моєму, все те, що відбулося, робилося виключно в інтересах держави, а не Сергія Пашинського або яких-небудь бізнес-структур, нехай навіть державних. Якби цей скандал залишився просто на рівні розмов і демагогії – можна було б пікіруватися на тему того, хто в чиїх інтересах діяв. У даній же ситуації є факт, який підтверджує, що ми цей скандал влаштували не даремно, і не в інтересах окремих компаній, а в інтересах держави Україна. Ми добилися результату, договори переукладені, ціни знижені. І ми будемо і далі влаштовувати скандали, якщо це буде стосуватися інтересів країни.
– Після подібних скандалів, чи захочуть волонтери взагалі співпрацювати з органами влади? Все-таки це ті люди, які фактично з нуля піднімали нашу армію, спільно з простими небайдужими українцями, і продовжують це робити.
– У нас 80% населення країни допомагало армії. І армія така, яка вона на сьогоднішній день, не завдяки якомусь окремо взятому волонтеру, який зараз керує окремо взятим департаментом у Міністерстві оборони, а в першу чергу – завдяки народу України. Тобто, у нас країна поділилася приблизно на 20% тих, хто пішов воювати на фронт, і 80% – це ті люди, які допомагали армії матеріально або практично. А допомагати або не допомагати країні – це особисте право кожного.
22.04.15 17:30
Джерело: censor.net.ua