Станом на 16 лютого 2015 року розпочато 3094 провадження про кримінальні правопорушення, вчинені 3756 військовослужбовцями. З тієї ж категорії кримінальних проваджень 1696 — за фактами дезертирства щодо 2342 військовослужбовців, 871 — за фактами самовільного залишення служби щодо 1094 військовослужбовців, 108 — за фактами непокори щодо 227 військовослужбовців, а також 24 — за фактами ухилення від військової служби іншим способом щодо 24 військовослужбовців. Повідомлено про підозру 362 військовослужбовцям, щодо 332 обвинувальні акти надіслано до суду. Обрано судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно 18 військовослужбовців.

— Яка робота проводиться щодо викорінення зловживань, корупції серед працівників військових комісаріатів? Які нині тенденції у контексті цього питання?

— За минулі хвилі мобілізації починаючи із серпня розслідувано понад 30 кримінальних проваджень за фактами одержання посадовцями військових комісаріатів хабарів. Їх суми становили від 300 доларів до 3 тисяч євро. У половині з цих проваджень обвинувальні акти вже спрямовано до суду. На теперішній час за вчинення корупційних злочинів засуджено 5 працівників військових комісаріатів. Вже у цьому році за отримання хабарів затримано та заарештовано за рішенням суду двох військових комісарів різного рівня.

Треба додати, що серед нечистих на руку військовослужбовців зустрічаються не тільки посадовці військкоматів. Зокрема, завдяки реалізованим оперативно-розшуковим заходам військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону спільно зі співробітниками СБУ в області у приміщенні одного з військових комісаріатів у лютому цього року затримано на гарячому лікаря-травматолога призовної комісії, який вимагав від військовослужбовця запасу 1000 дол. США за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією і отримав від нього частину неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. гривень.

16 лютого 2015 року слідчо-оперативною групою військової прокуратури Ужгородського гарнізону спільно з працівниками відділу по боротьбі з організованою злочинністю УСБУ в Закарпатській області під час одержання неправомірної вигоди затримано тимчасово виконуючого обов’язки командира однієї з військових частин. Як установлено першочерговими слідчими діями, хабар у сумі 5000 грн від солдата військової служби за контрактом призначався за невнесення його у списки військовослужбовців, які відряджаються в зону проведення АТО. Затриманому офіцеру оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та внесено клопотання до суду щодо обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

— Торік правоохоронні органи порушували кримінальні справи щодо залишення військовослужбовцями своїх позицій. Хотілось би почути про результати цих розслідувань.

— На сьогодні вже закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом відмови 326 військовослужбовців однієї з військових частин на чолі з командиром від несення обов’язків військової служби та самовільного залишення місця виконання бойового завдання з вибуттям до місця постійної дислокації у м. Івано-Франківськ. У жовтні обвинувальний акт стосовно командира надіслано до суду. Санкції статей, за якими обвинувачується підсудний, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Судовий розгляд триває.

Розслідується також кримінальне провадження за фактом бездіяльності посадовців ще однієї з частин, яке призвело до самовільного залишення бойових позицій особовим складом.

Загалом ухвалено рішення стосовно 6835 військовослужбовців, які вчинили самовільне залишення військової частини, дезертирство або ухилення від військової служби.

— Як співпрацюють представники військової прокуратури з командирами військових частин і підрозділів з питань дотримання особовим складом військової дисципліни, вимог статутів ЗС України, профілактики правопорушень та їх упередження? Наведіть, будь ласка, приклади.

— У грудні 2014 року військовим прокурорам регіонів було надіслано листи з вимогою спільно з територіальними управліннями Військової служби правопорядку, військової контррозвідки, командуванням Національної гвардії України із залученням командирів військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань здійснити невідкладні заходи щодо посилення профілактичної та виховної роботи, роз’яснення положень законодавства і статутних вимог військовослужбовцям строкової служби для недопущення дестабілізації обстановки, усунення причин та умов вчинення дисциплінарних проступків та кримінальних правопорушень.

За спільним наказом генерального прокурора України та міністра оборони України налагоджено постійний оперативний обмін інформацією з Військовою службою правопорядку щодо попередження, виявлення і припинення кримінальних правопорушень, вчинених у Збройних Силах України.

— У парламенті лунають заклики щодо посилення кримінальної відповідальності за військові злочини. Що саме передбачає посилення цієї відповідальності?

— Насправді це питання більш глибоке, ніж здається на перший погляд. На моє переконання, зусилля у забезпеченні високого рівня військової дисципліни не можуть зводитися лише до посилення відповідальності, а повинні мати комплексний наскрізний характер. Його фундамент полягає у патріотичному вихованні молоді, соціальному і правовому забезпеченні військовослужбовців і членів їх сімей, реформуванні Військової служби правопорядку та судової системи, зокрема відновлення військових судів, інших стимулюючих та стримуючих факторів.

Одним із таких ефективних превентивних засобів підвищення рівня правопорядку у військах та як наслідок обороноздатності держави є посилення відповідальності військовослужбовців за вчинення дисциплінарних та кримінальних правопорушень. Переважна більшість наших ініціатив із цього приводу знайшла повну підтримку серед законодавців.

— Розкажіть про випадки зловживань, корупції на заводах вітчизняного ОПК.

— 2014 року військовими прокурорами у цій сфері розпочато 70 кримінальних проваджень, з яких 21 надіслано до суду, притягнуто до відповідальності 240 посадових осіб, відшкодовано 314 млн грн, у тому числі 4,3 млн грн до бюджету, заявлено позовів на суму 118,2 млн грн.

Наприклад, у листопаді минулого року Головною військовою прокуратурою було закінчено досудове розслідування і спрямовано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням тимчасово виконуючого обов’язки директора державного підприємства «Київський бронетанковий завод», який у змові зі своїм заступником та іншими особами заволодів державними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 12 млн грн, безпідставно перерахував їх на рахунок іншого підприємства з ознаками фіктивності з подальшим зняттям готівкою (ці кошти призначалися для виготовлення бронетранспортерів). Наразі директор перебуває під вартою, а його спільник — у розшуку.

Виявлено факти заволодіння уповноваженими підприємствами-спецекспортерами державними коштами шляхом безпідставного перерахування іноземним компаніям грошових коштів за так звані агентські (маркетингові) послуги з укладання зовнішньоекономічних контрактів, які фактично не надавалися.

Зокрема, наприкінці січня цього року Головною військовою прокуратурою за вчинення злочинів у цій сфері оголошено про підозру колишнім керівникам ДК «Укрспецекспорт». Загальні збитки, спричинені державі злочинними діями цих службових осіб, становлять понад 7,5 млн дол. США та 69 тис. євро.

Використовуючи всупереч інтересам служби надане їм службове становище, під час виконання зовнішньоекономічного контракту на поставку озброєння та військової техніки до Республіки Казахстан вони незаконно сплатили із рахунків компанії іноземному суб’єкту підприємницької діяльності за агентські послуги, які фактично не надавалися, понад 12 млн дол. США.

Аналогічно під час ревізії, яка проводилася у ДК «Укроборонпром» Державною фінансовою інспекцією України за ініціативи Головної військової прокуратури, було встановлено безпідставне перерахування наприкінці 2012 року службовими особами одного з підприємств-спецекспортерів 2 млн дол. США іноземному посереднику за нібито надані послуги та за відсутності будь-яких угод із цього приводу. За даним фактом 03.02.15 Головна військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки).

Торік розпочато кримінальні провадження за фактами безпідставного витрачання бюджетних коштів на виготовлення і модернізацію авіаційної техніки службовими особами державного підприємства «Антонов», Міністерства оборони України та державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» на загальну суму майже 140 млн грн.

Військовою прокуратурою Харківського гарнізону Центрального регіону України у поточному році встановлено факти зловживання службовим становищем та службового підроблення керівництвом державного підприємства «Завод ім. В. О. Малишева», який підпорядковується державному концерну «Укроборонпром». Підставою для проведення перевірки стало звернення новопризначеного директора заводу щодо проведення ревізії діяльності посадових осіб із попереднього керівництва.

У результаті встановили, що в період із грудня 2012 року по серпень 2014-го керівники внесли до офіційних документів підприємства недостовірні відомості про непридатність устаткування, яке було необхідно для виробництва бронетехніки, після чого поступово вивозили його з території підприємства та реалізували комерційним структурам під виглядом металобрухту.

Зазначеними діями державі нанесено збитків на загальну суму понад 2,1 млн грн. Відомості щодо цих кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК) внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а кримінальне провадження передано за підслідністю в органи внутрішніх справ, де на сьогодні призначено ряд експертиз, серед яких судово-економічна, з метою встановлення точного розміру збитків, завданих підприємству оборонно-промислового комплексу.

Головною військовою прокуратурою встановлено факт викрадення та продажу підприємству Російської Федерації складових частин зенітно-ракетних комплексів та систем радіолокаційного розпізнавання.

Названі вироби військового призначення у зв’язку із закриттям окремих оборонних програм зберігалися на одному із суднобудівних заводів України з метою подальшого використання при виготовленні та модернізації військової техніки.

На порушення передбаченого законодавством порядку відчуження державного майна службові особи вказаного підприємства, протиправно використавши перебування виробів у віданні підприємства, у червні 2013 року здійснили їх незаконну реалізацію через посередника російському покупцю за 2,9 млн грн. За даним фактом 12.02.15 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах). Досудове розслідування доручено органам внутрішніх справ за визначеною законом підслідністю. Процесуальне керівництво здійснює військова прокуратура.

На завершення хочу сказати, що військовий прокурор — це не загороджувальний загін НКВС, який виконає будь-який наказ. У всіх війнах були, є і будуть злочини. Зараз важко народжується система життєвого балансу людської свідомості між страхом бути вбитим чи покаліченим та обов’язком захищати Батьківщину. Військова прокуратура не є найрадіснішим інструментом для досягнення такого балансу. Але ми чесно робимо свою справу і будемо робити далі. Судити про результати людям.

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ

Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик