У пятницю, після призначення нового генерального прокурора п. Рябошапки, я надіслав йому свій рапорт, який після реєстрації потрапив адресату.
Відповідні листи мною також надіслано голові Верховної ради Дмитрові Разумкову та головам всіх фракцій нового парламенту.
Текст рапорту та конверти з листами до Верховної ради України:
Протягом сьогоднішнього дня, за клопотаннями та участю прокурорів ГОЛОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ всі ЧЕТВЕРО (4) осіб, які представлялися уповноваженими особами Офісу Президента і вчора були нами затримані за шахрайське заволодіння 570,000 доларів США за нібито майбутнє працевлаштування особи одним з керівників «Укроборонпрому» АРЕШТОВАНІ суддями Печерського суду з правом внесення застави ( застава передбачена кодексом, без неї ніяк не можна) у розмірі 18, 15, 15 та 5 мільйонів гривень кожному відповідно.
Доказів їх шахрайської діяльності виявилося достатньо.
p.s.- і саме цікаве: під час обшуку одного з приміщень військові прокурори вилучили 40 (сорок) аркушів А-4, на яких наявний список (ПІБ) осіб, отриманих від них/переданих іншим (ПІБ) особам сум у доларах США (від 50 до 700 тисяч доларів) за призначення на керівні (від обласних і набагато вище управлінь правоохоронних та органів виконавчої влади) посади в органи державної влади і управління протягом червня-серпня поточного року.
Напевно буде цікаво..
Сподіваюся Генеральний прокурор продовжить з понеділка по новому реформувати органи прокуратури і не полишить свого вірного наміру ліквідувати військову прокуратуру, саму головну ПРОБЛЕМУ Росії та української Генпрокуратури. Правильно! Життя вимагає мудрих і своєчасних кроків. Це саме те!))
А це та інші розслідування?
А Далі хай цим займається хтось інший)) більш фаховий, ніж військові прокурори.
ЧЕСТЬ МАЄМО
Шановні колеги!
Щиро вітаю колектив військової прокуратури України з нагоди 5-річчя відновлення її діяльності! Це відбулося у розпал війни з 14 по 24 серпня 2014 року.
Розпочавши свою роботу в найважчі – криваві – для нашої Батьківщини часи, в умовах жорстокої і немилосердної (нелюдської) російської агресії військові прокурори довели державі та суспільству спроможність виявляти і реагувати на потенційні загрози національним інтересам та обороноздатності держави.
За прикладом наших воїнів на фронті кожен з вас твердо і професійно, нерідко з ризиком для життя і збитками для здоров’я виконує свою роботу не через страх, а на совість, не сподіваючись на публічну похвалу і не розраховуючи на особливу підтримку. Ми не роздаємо державні нагороди чи похвальні листи тим, хто потрапляє у поле нашої уваги, – ми боронимо Українську державу іменем чинних законів України. Саме цим ми, Військова прокуратура, боронимо честь, гідність та героїзм справжніх воїнів і героїв. І про результати цієї роботи ми маємо повне право доповідати суспільству, не опускаючи очей.
На жаль, політики без належного державницького досвіду не вперше намагаються знехтувати потребами особливого часу для нашої країни і позбутися військової прокуратури заради вельми сумнівних переваг, не аналізуючи помилок своїх попередників. Не аналізуючи досвід та аргументи наших союзників, як захистити воїнів і не потурати ворогам. Тих самих союзників, на кого ми весь час посилаємося і мали б брати собі за взірець – Ізраїль та США.
Але я впевнений, що час та війна, як ті лікарі для хворих, обов’язково все і всіх, як завжди, розставлять по своїх місцях. Бо ми з вами – як і вся країна – служимо в умовах, коли немає часу не тільки на поразку, але й немає часу на помилку.
Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, усіляких гараздів і твердості на обраному шляху військового служіння Батьківщині, а також незмінного оптимізму.
З великою повагою до кожного,
Заступник Генерального прокурора –
Головний військовий прокурор А.Матіос
Головною військовою прокуратурою у вівторок, 20.08.2019 року, в приміщенні Генеральної прокуратури України проведено круглий стіл на тему: «Воєнні злочини в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України. Розслідування таких злочинів та взаємодія з міжнародними і громадськими організаціями під час їх документування». Участь у заході взяли Головний військовий прокурор, військові прокурори, представники ГУР МО України і СБ України, Голова та співробітники Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, головний редактор Інтернет – видання «Цензор.Нет», а також ряд громадських та правозахисних організацій, серед яких громадські організації «Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Мирний берег», «Безпека та взаємодія в Україні», «InformNapalm» та інші.
Під час проведення заходу були висвітлені питання документування військових злочинів, вчинених учасниками терористичних організацій та військовослужбовцями ЗС РФ на Сході України, проблематику збирання доказів вчинення зазначених злочинів, а також особливості взаємодії з цього приводу з громадськими і правозахисними організаціями, правоохоронними і розвідувальними органами України, міжнародними організаціями.
Підкреслено, що лише завдяки плідній співпраці з указаними організаціями та правоохоронними і розвідувальними органами вдалось здобути значний масив доказів системного та широкомасштабного вчинення військових злочинів представниками влади та ЗС Російської Федерації, а також учасниками підконтрольних їм терористичних організацій. Зазначені матеріали опрацьовано, систематизовано, переведено на англійську мову та направлено до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для прийняття рішення про відкриття провадження за указаними фактами.
Особливу увагу було приділено обговоренню питання результатів розслідування Іловайської трагедії. За даними досудового розслідування, проведеного слідчими та прокурорами, установлено чисельні факти вчинення військових злочинів військовослужбовцями ЗС РФ як під час виходу з оточення підрозділів ЗС України та добровольчих батальйонів, так і після – під час перебування українських військових та добровольців в полоні у представників терористичних організацій.
Дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено. Водночас кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні буде прийнято після забезпечення виконання вимог ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо повного та неупередженого розслідування (завершення проведення допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії, а також вчинення підрозділами ЗС РФ воєнних злочинів – віроломного вбивства українських військових під час їх виходу з оточення, ненадання медичної допомоги пораненим і залишення їх у безпорадному стані, розстрілів полонених, жорстокого поводження з ними тощо), а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Згідно висновків судових експертів та результатів аналізу інших здобутих доказів, єдиним фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів.
За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК України. Зазначений високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ. М. Богдановського оголошено у розшук, судом надано дозвіл на його затримання.
Також під час проведення круглого столу військовими прокурорами висвітлено питання розслідування військових злочинів, пов’язаних з порушеннями правил та звичаїв ведення війни, що стосуються жорсткого поводження з полоненими українськими військовослужбовцями та добровольцями. Зокрема, наголошено на тому, що в Україні саме військовою прокуратурою запроваджено практику притягнення до відповідальності за вчинення військових злочинів за ст. 437 (планування, розв’язання та ведення агресивної війни) та ст. 438 (порушення правил та звичаїв ведення війни) КК України. Зазначена практика знайшла підтримку і серед судів України, якими за результатами розгляду обвинувальних актів винесено ряд обвинувальних вироків за вчинення цих злочинів як військовослужбовцями ЗС РФ так і учасниками терористичних організацій.
Водночас, виявилась ефективною робота військових прокурорів з громадськими організаціями при розкритті вчинення воєнних злочинів. Зазначена взаємодія дозволила виробити алгоритм обміну інформацією, при якому оперативно у короткий час прокурорами та слідчими ГВП отримувався значний масив відомостей, що свідчив про вчинення конкретним злочинцем конкретних протиправних дій у конкретному місці і проти конкретних потерпілих. Як наслідок, злочинці, що вчиняли жахливі воєнні злочини, затримувались, притягувались до кримінальної відповідальності та поставали перед Українськими судами.
За здобутими слідством доказами упродовж 2014–2018 років бойовиками збройних груп терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей утворено 160 місць незаконного утримання в умовах позбавлення волі полонених українських військовослужбовців та цивільних осіб, у тому числі журналістів і волонтерів, що носило масовий характер.
Так, 94 таких місць було утворено в Донецькій області та 66 – в Луганській області.
Управлінням процесуального керівництва досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом сприяння Слідчим комітетом Російської Федерації терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» шляхом притягнення завідомо невинних громадян України до кримінальної відповідальності та жорсткого поводження з ними.
У ході досудового розслідування встановлено, що на окупованих територіях Донецької та Луганської областей створені незаконні організації, зокрема «Спеціальна комісія з фіксації та збору доказів військових злочинів української влади на Донбасі» та «Громадська організація «Справедливий захист», які здійснюють свою протиправну діяльність щодо фіксації та розслідування так званих злочинів геноциду, злочинів проти людяності, військових злочинів, які начебто вчиняються державою Україна.
Члени та активісти вказаних організацій беруть активну участь та сприяють діяльності терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки.
Так, учасники зазначених комісій, нагнітаючи атмосферу ненависті і несприйняття української держави та влади серед громадян України – мешканців окупованих територій Донецької та Луганської областей, які постраждали від військових обстрілів терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», організували отримання заяв від місцевих мешканців, що загибель їх родичів, отримання ними тілесних ушкоджень, каліцтв, знищення та пошкодження майна та житла, відбулося внаслідок умисних дій військових Збройних Сил України за наказами військового та політичного керівництва України.
В подальшому зібрані матеріали використовувались для подачі позовних заяв до Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини, зазначаючи в якості відповідача державу Україна.
За період з тільки 2018-2019 років від імені мешканців окупованих територій Донецької області підготовлено та направлено 1539 позовів до МКС та ЄСПЛ.
Допитані у ході розслідування підписанти зазначених позовів не підтвердили своє авторство та наголосили про відсутність будь-яких відомостей щодо участі Збройних Сил України у здійснених обстрілах мирного населення.
20.08.2019 голові та активному члену «Спеціальної комісії з фіксації та збору доказів військових злочинів української влади на Донбасі» – так званим «Міністру закордонних справ «ДНР», «уповноваженому з прав людини ДНР», а також голові та члену ГО «Справедливий захист» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Процесуальна робота у документуванні злочинної діяльності незаконно створених організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» триває.
Про причини Іловайської трагедії в 2014 році, про роль начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка і Верховного головнокомандувача Петра Порошенка в битві за Іловайськ, хто ухвалив рішення вивести війська з Дебальцевого, а також, як розслідується справа про збитий російськими терористами літак Іл-76 під Луганськом.
00:17 Справа про Іловайськ
2:44 Причини загибелі військовослужбовців: чи були можливості у командування ЗСУ врятувати оточені підрозділи
3:50 Хто віддавав наказ захопити Іловайськ. Роль начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка
7:20 Хто вів переговори з керівництвом армії Росії про вихід з оточення “зеленими коридорами”
8:00 Роль Верховного головнокомандувача Петра Порошенка в Іловайській трагедії
15:14 Заява колишнього командира добровольчого батальйону “Шахтарськ” Всеволода Філімоненка про “роздачу грошей” добробатам на нараді у Геннадія Корбана перед штурмом Іловайська
17:00 Інсинуації навколо справи про Іловайськ
20:39 Справа генерала Віктора Назарова щодо збитого під Луганськом літака Іл-76
24:23 Військова операція в Дебальцевому. Генерал Геннадій Воробйов
31:03 Майбутнє військової прокуратури. Військова юстиція
Під час зустрічі представників делегації було поінформовано щодо результатів розслідування низки актуальних кримінальних проваджень, розпочатих за фактами вчинення в районі проведення АТО/ООС злочинів, пов’язаних із свавільним позбавленням волі, катуванням, жорстоким поводженням, порушеннями прав людини, посяганням на власність цивільних осіб тощо.
Висловлено деякі зауваження до звітів, які публікуються Місією ООН щодо стану дотримання прав людини в Україні, а також про активні зусилля Головної військової прокуратури, спрямовані на повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, вчинених всіма сторонами збройного конфлікту.
Загострено увагу делегації на необхідності збільшення числа робочих зустрічей для обміну даними та думками перед підготовкою майбутніх звітів Моніторингової Місії ООН.
Голова Місії, пані Фіона Фрейзер, відзначила значні зміни у сфері захисту прав людини в Україні, одночасно позитивно оцінивши роботу Головної військової прокуратури.
За результатами зустрічі було висловлено готовність до подальшого співробітництва у сфері захисту прав людини в Україні та обговорено шляхи реалізації спільних проектів.