Вчора були внесені відомості до реєстру, порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого част.1 ст. 426 КК України. Тобто за бездіяльність військової влади, що виразилася у зумисному невиконанні особами дій, які вони за своєю посадою мали виконати.
Вказане призвело до порушення вимог 5 част. 5 ст закону України про військовослужбовців та їх сімей саме в частині заборони військовослужбовцям страйків та участі в них, чим фактично була заподіяна істотна шкода як авторитету держави, так ЗС, і наслідки соціального ефекту сприйняттям суспільства того, що відбулося.
Призначена службова перевірка стосовно того, чому ця акція протесту була одномоментною у кількох містах одразу.
Для того, щоб зрозуміти причини подій, які набули не масового, але одномоментного поширення на території декількох областей – Харківської, Київської, місті Київ, Вінницької, призначена службова перевірка силами керівного апарату і командуванням Національної Гвардії України, які повинні дати кваліфікацію діям усіх службових осіб, починаючи від командирів відділень, а також командирів взводів і рот, які і призвели до тої ситуації, що призвели.
За фактом бездіяльності військових службових осіб окремих військових частин Національної гвардії України військовою прокуратурою Центрального регіону України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426 КК України.
Згідно матеріалів провадження військові службові особи Нацгвардії України допустили бездіяльність, що виразилася в умисному невиконанні посадовцями дій, які вони за своїми службовими обов’язками повинні були виконати відповідно до вимог законів України та положень статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям серед особового складу, своєчасного виявлення та усунення їх причин.
Розслідуванням встановлено, що у порушення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо заборони військовослужбовцям в організації страйків і участі в них, вранці 13 жовтня 2014 року військовослужбовці строкової військової служби окремих частин Нацгвардії України у кількості 455 осіб без зброї самовільно залишили територію військових частин та направились до Адміністрації Президента України, де провели незаконний страйк з вимогою звільнення їх з військової служби в запас, що заподіяло істотну шкоду авторитету органів військового управління та державної влади.
Під час розслідування командуванню Національної гвардії України, Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України за вищевказаними фактами слідчим призначені службові розслідування щодо наявності в діях командирів військових частин та військовослужбовців строкової військової служби ознак кримінальних правопорушень.
Стан розслідування кримінального провадження перебуває на особистому контролі Генерального прокурора України.
Головна військова прокуратура відкрила 222 кримінальних провадження стосовно 3078 українських військовослужбовців за статтею дезертирство.
Найсумніше, і це може бути темою для окремої прес-конференції, з розглядом причин і мотивів – це дезертирство, стаття 408 Кримінального кодексу України. 222 провадження стосовно 3078 військовослужбовців. Ухилення від військової служби в інший спосіб – довго розповідати, що це таке – стаття 409 Кримінального кодексу – 56 проваджень щодо 850 військовослужбовців.
В кожному випадку дезертирства військові прокурори намагаються визначити суб’єктивну мотивацію причин і наслідків.
Дати кваліфікацію і оголосити підозра всім трьом тисячам військовослужбовців неможливо, тому що основна проблематика чіткого командування … коли узгоджені в гіршій або кращому ступені маси озброєного народу не мають чіткого командування, настає дезорієнтація, дезорганізація і наслідки у вигляді формальних ознак юридично обгрунтованих в Кримінальному кодексі.
З початку АТО, з 7 квітня, відкриті 1428 кримінальних проваджень за різними статтями як економічного, так і військового блоку. Зокрема, військова прокуратура Південного регіону розслідує провадження за фактом дезертирства, невиконання наказів військовослужбовцями зведеної роти першої окремої гвардійської танкової бригади. З 31 серпня по 5 вересня командир військової частини полковник Грицько від керівництва особовим складом на військовій бойовій техніці самоусунувся. У зв’язку з цим особовий склад в бойовій обстановці не виконав наказ і покинув лінію оборони міжнародного аеропорту Луганськ. Бойові позиції були розташовані по периметру цього об’єкта. “Щоб дати оцінку адекватності та причинно-наслідкового зв’язку цих подій, призначена військово-тактична експертиза.
За час проведення антитерористичної операції (АТО) на Донеччині загинули 953 українських військових, ще 3627 отримали поранення.
Втрати Збройних сил України становлять 745 людей, Міністерства внутрішніх справ – 69, Державної прикордонної служби – 58, Служби безпеки України – 10, Національної гвардії – 63.
При цьому поранення отримали 2619 військовослужбовців Збройних сил України, МВС – 273, у Держприкордонслужби – 344, СБУ – 10, у Національної гвардії – 358.
За останню добу в зоні АТО загинули 5 українських воїнів: 28 – поранені.
Примітка.
Із квітня 2014 р. українські власті проводять антитерористичну операцію на Донбасі проти проросійських сепаратистів і бойовиків. З 5 вересня 2014 р. там оголошено перемир’я.
У неділю, 5 жовтня, на полігоні в Харківській області пройшли практичні бойові навчання військових прокурорів України з вогневої підготовки. Прокурори вчилися стріляти з автомата, кулемета і гранатомета, встановлювати і знешкоджувати “розтяжки” з гранатами, надавати пораненим першу допомогу і виносити їх з поля бою.
Вчення стали завершальним етапом військово-тактичного та практичного злагодження військових прокурорів на території Луганської, Донецької та Харківської областей.
Отримані навички допоможуть військовим прокурорам при розслідуванні злочинів у Донецькій та Луганській областях. Прокурори, які пройшли навчання, будуть замінювати по ротації своїх колег в зоні АТО.
Це не лотерея. Це – аукціон. Незвичний, бо тихий. Тихий аукціон. Без молотка. Без бравурних закликів на підвищення ставок і схвальних вигуків покупців, які наввипередки демонструють свою заможність і впевненість. Тут навпаки – більшість розгублені, а в декого на очах сльози.
49 – це люди. 50 – це картини. Люди і картини. А насправді – люди-картини чи картини-люди. 49 – бійці АТО. Важкопоранені. 50 – полотна провідних українських художників.
Вони надали свої роботи, щоб урятувати життя тим, хто врятував і рятує життя кожного, хто щовечора лягає в теплу постіль, звично п’є щоранку чай-каву на кухні, хто вечорами в компанії з друзями може посидіти за келихом, спілкуючись і насолоджуючись життям, навіть того не помічаючи…
Ідея зародилася, коли ми зі Славою Вакарчуком після того, як побували на першому дзвонику у відбудованій школі в Слов’янську, дорогою назад заїхали до Харківського військового госпіталю. Там було більше ста поранених. Поговорили з кожним і потисли руку. Слава з кожним фотографувався. Треба було бачити при цьому їх очі, як вони спочатку оживали, а далі просто горіли життям. І мені тоді подумалося – яка ж все-таки життєдайна сила творчості.
Багато хлопців розповідали про проблеми з ліками, протезами, ставили питання – як нам далі жити? Слава для кожного знаходив слова втіхи й підтримки. А я подумки шукав відповіді на ці важкі питання. Далі мені мов прояснилося – ідея лежала на поверхні. Всього-на-всього треба було поєднати дві паралельні реальності. Першу реальність, яка в офісах, ресторанах і клубах на Печерську, та другу, яка зараз під Попасною, Дебальцевим, в аеропорту Донецька, а донедавна – під Іловайськом. І, звісно, поєднати ці дві реальності могло тільки мистецтво.
Тож учора ввечері у Мистецькому Арсеналі і відбувся наш тихий аукціон – поєднання двох паралельних реальностей. У галереях впереміж з картинами були фотоісторії наших героїв. У виданому нами поспіхом каталозі так само.
До мене підходили й питали, а чому ж ви про цих хлопців не написали бодай кілька речень, де вчилися, чим займалися до війни, які в них інтереси та хоча б головні життєві віхи. Тоді я підводив до картин і показував підпис – ім’я автора, назва, рік. Так само і в хлопців – ім’я, вік, частина, де служив, і місцевість, де поранений. Бо їхні фото – це так само справжні картини. На них є все. Варто лише вдивитися і побачити. А яка головна віха в житті кожного з них – сумніву не виникає. ЇЇ можна окреслити навіть не реченням, а одним словом – вижив.
Офіційний старт виставки “Мистецтво, що рятує”, так ми разом з Мистецьким Арсеналом та Волонтерською сотнею “Доброволя” назвали наш проект, насправді стартує тільки сьогодні о 14:00 у Мистецькому Арсеналі. Вона триватиме до 12 жовтня.
Вчора була лише неформальна зустріч-спілкування. Але чесно зізнаюсь, що саме вчора, там, на тихому аукціоні, 35 картин вже придбали. Зібрано майже 3,5 мільйони гривень. Ще 10 робіт забронювали. Лишилося всього 5. Але при цьому роботи провідних українських митців, як і фотоісторії наших героїв, ми лишаємо в галереях до 12 жовтня. І кожен охочий може за ці 10 днів їх побачити.
Питають – чому ж все-таки 49 з 50-ти? Чому хлопців 49, а не 50?
На жаль, один з них – Ігор Сергієнко – так і не дочекався… Тому тим, хто має можливість і хоче допомогти, слід поквапитись. Ми це зробили, зробили мої друзі й колеги – банкіри, підприємці, політики. Зробіть і ви. Адже ці 49 поранених найбільше потребують допомоги – дороговартісних операцій, протезування, реабілітації. Їх відбирали не чиновники, а волонтери. Для кожного з них відкрито персональний рахунок, з якого кошти напряму підуть за призначенням.
Розумію, що виникає питання – допомоги потребують тисячі поранених. Як бути далі? Скажу чесно – поки не знаю, як тоді у палатах Харківського госпіталю. Знаю точно, що це – тільки початок. Бо мистецтво таки рятує. А воно безмежне і вічне. Мов Бог.
P.S. Для тихого аукціону свої роботи надали: Олександр Бабак, Володимир Будніков, Мирослав Вайда, Олександр Верещак, Ігор Гайдай, Ігор Гусев, Ніна Денисова, Олександр Друганов, Ілля Ісупов, Жанна Кадирова, Ірина Каленик, Микита Кравцов, Анатолій Криволап, Олександр Король, Володимир Костирко, Петро Лебединець, Оксана Левченя-Константіновська, Антон Логов, Павло Маков, Максим Мамсіков, Микола Малишко, Микола Маценко, Роман Мінін, Станіслав Перфецький, Євген Равський, Влада Ралко, Олександр Ройтбурд, Степан Рябченко, Арсен Савадов, Олексій Сай, Тіберій Сільваші, Віктор Сидоренко, Юрій Соломко, Марина Скугарєва, Олег Тістол, Ілля Чічкан, Маша Шубіна, Ігор Янович. Дякую вам і всім, кого, можливо забув.
НАШІ ГЕРОЇ
1. Ігнатьєв Вадим
Нацгвардія
Поранений під Луганськом
Уламкове поранення правої ноги та коліна
2. Романовський Сергій
80-та аеромобільна бригада
Поранений під Іловайськом
Травма ноги, загроза ампутації
3. Сторожук Сергій
26 -та артилерійська бригада
Поранений під Іловайськом
Ішемія судин ніг, потрібні імпланти артерій
