11 серпня гостями програми “Воєнний щоденник” були головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, військовий експерт Олег Жданов і народний депутат України від фракції “Блок Петра Порошенко” Андрій Антонищак.
11 серпня гостями програми “Воєнний щоденник” були головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, військовий експерт Олег Жданов і народний депутат України від фракції “Блок Петра Порошенко” Андрій Антонищак.
Іронія долі, я вимушений про це сказати, процесуальний керівник у справі, по цій 437 статті, має прізвище Крим. Виходить, Боже провидіння саме показало, що Крим проти Герасимова. Українець Крим, який вийшов з Криму, лишив там усе, що було нажито, розслідує, будучи абсолютним патріотом. Я пишаюся цією людиною. Але іронія долі і Боже провидіння: Крим проти Герасимова, Крим проти Росії – Україна проти російської анексії і збройного вторгнення.
Головним слідчим управлінням СБУ 31 травня 2014 року розпочато кримінальне провадження за фактами створення на території Донецької та Луганської областей терористичних організацій; планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни; вербування, навчання, фінансування та матеріального забезпечення найманців з метою використання у збройному конфлікті на Сході України високопосадовцями Збройних Сил Російської Федерації.
За результатами досудового розслідування здобуто достатні фактичні дані для повідомлення підозри начальнику Генерального штабу Герасимову В.В. та 10 встановленим військовослужбовцям служби за контрактом 331-го гвардійського парашутно-десантного полку 98-ї дивізії повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 437 КК України (ведення агресивної війни проти України).
Зазначені підозри офіційно вручені військовим Російської Федерації у період з 28 липня 2015 по 4 серпня 2015 року.
Обставини вчинення вказаного злочину:
Начальник Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації генерал-полковник Герасимов В.В. (перебуває на посаді з 09.11.2012), відповідно до прав та обов’язків, визначених Положенням про Генеральний штаб Збройних Сил Російської Федерації, наділений адміністративно-розпорядчими та управлінсько-господарськими функціями, уповноважений вирішувати питання воєнного планування і управління щодо застосування військових формувань, організації взаємодії з військовими козацькими товариствами починаючи з 2013 року здійснював безпосереднє керівництво розробкою та реалізацією злочинного умислу, направленого на порушення суверенітету і територіальної цілісності України.
У липні 2013 року ним ініційовано розширення повноважень Генштабу щодо координації діяльності усіх федеральних органів виконавчої влади РФ.
З грудня 2013 року по лютий 2014 року за допомогою усіх видів медіа ресурсів РФ організовано та розпочато ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності та негативне викривлення подій на «Євромайдані».
У березні-квітні 2014 року організовано навчання, фінансування, постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки злочинним групам, які під безпосереднім керівництвом розвідувально-диверсійних груп ГРУ, разом із парамілітарними формуваннями російського козацтва та укомплектованим громадянами РФ батальйону «Восток» створили терористичні організації «ДНР» та «ЛНР», здійснивши захоплення адміністративних будівель та ключових об’єктів військової та цивільної інфраструктури.
24 квітня 2015 року начальником Генштабу РФ Герасимовим В.В. було проголошено військові навчання у прикордонних районах з Донецькою та Луганською областями військових сил і засобів РФ, куди передислоковано понад 100 російських військових баз, зосереджена важка військова техніка та контингент військовослужбовців у кількості 30-40 тисяч чоловік. Все це доведено слідством.
У період з 8 по 23 серпня 2014 року за наказами Герасимова В.В. по позиціях сил АТО на напрямках Савур-Могили – Успенки – Амвросіївки з території РФ систематично здійснювалися масові ракетно-артилерійські обстріли з установок «Град», «Смерч», «Ураган».
Для стримування наступу сил АТО в напрямку м. Іловайськ та недопущення оточення м. Донецьк службові особи Генштабу на виконання наказів Герасимова В.В. продовжували посилювати незаконні збройні формування військовою технікою, озброєнням, боєприпасами в районі міст Іловайськ, Шахтарськ, Торез, Сніжне Донецької області.
З цією ж метою ним було прийнято рішення щодо розв’язання та ведення агресивної війни проти України шляхом вторгнення окремих підрозділів ЗС РФ, дислокованих у прикордонних районах, на територію України та їх маршу в район м. Іловайськ для військової підтримки терористичних організацій (наказ віддано підлеглими командирами 24.08.2014, який реалізовано трьома батальйонно-тактичними групами: особовий склад понад 3,5 тис осіб, близько 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат; з техніки зняті усі тактичні знаки ЗС РФ та нанесені тактичні позначки сил АТО).
Унаслідок цього вторгнення угрупування військ ЗСУ були оточені підрозділами ЗС РФ, а під час спроби прориву 29.08.2014 – потрапили в засідки та підверглися обстрілам підрозділів Збройних Сил РФ і підконтрольних їм незаконних збройних формувань.
Наслідком цих дій, підкреслив Головний військовий прокурор, стала загибель 366 військовослужбовців ЗСУ, отримання тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості 429 особами, знищення військової техніки а іншого майна Збройних Сил України на загальну суму понад 298 млн грн.
Начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України Григорій Остафійчук наголосив, що присутність російських військ на території Донецької області під Іловайськом доведена документально: показаннями, документами та речовими доказами, а не голослівними заявами та підозрами.
Наразі триває експертиза і вона теж дасть результати, які вплинуть на подальший етап цього кримінального провадження. Його розслідуванням займається СБУ під процесуальним керівництвом Головної військової прокуратури.
Вказаними злочинними діями начальника Генштабу РФ порушено ряд положень міжнародного права: Меморандуму про гарантії безпеки від 05.12.1994; ч. 4 ст. 2 Статуту ООН; Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103; Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314, Конституції України, Закону України «Про оборону України».
– Військова прокуратура працює недавно, менше 6 місяців, але це вже достатній строк, тим більше в умовах війни. Де результати, де резонансні справи?
– Iнститут військових прокуратур був скасований Радою ще у 2012 році. У мотивацію цього рішення я, за браком часу, не хочу заглиблюватися – так відбулося. Залишилися цивільні прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. На мою думку, це було щось таке між живим і мертвим, для номінального споглядання за тим розвалом армії, який відбувався.
Скажу так, що після мого призначення на посаду, нам довелося “з коліс” входити в реалії війни, які вже склалися на той час в Україні.
Нам довелося у найкоротші терміни розробити проект змін до закону “Про прокуратуру”, пройти купу всілякої бюрократичної й іншої, у якійсь мірі, політичної, діяльності для того, щоб обґрунтувати керівництву держави нашу позицію та особливо переконати депутатський корпус у необхідності такого кроку й проголосувати вже під кінець каденції Верховної Ради минулого скликання.
У серпні місяці таке рішення було прийнято. З моменту розроблення проекту пропозицій до голосування у Верховній Раді і підписання президентом змін до закону пройшло 10 днів.
Це надзвичайно швидко, тим більше в умовах особливого періоду, у якому ми вже на той час перебували. За штатом у нас визначено 566 посад оперативних працівників, 456 – в регіонах, з них 97 – слідчих.
– Поясніть, будь ласка, ви контролюєте тільки ситуацію в армії, чи ще МВС, СБУ, інші силові структури?
– До нашої компетенції відноситься виключно те, що стосується військових формувань. Це – Національна гвардія, СБУ – за винятком її оперативно-розшукової діяльності, проведення досудового слідства та роботи спецпідрозділів, Міністерство оборони та Збройні Сили, Державна прикордонна служба, Служба зовнішньої розвідки, тобто всі ті відомства, де проходять військову службу.
Крім того, до сфери нашої діяльності відносяться підприємства оборонно-промислового комплексу. Ми не впливаємо на міліцію, лише Нацгвардію.
– А добровольчі батальйони підпадають під контроль?
– Якщо ви маєте на увазі добровольчі батальйони, які мають назву, схожу на футбольні клуби – “Азов”, “Шахтарськ”, “Донбас”, то це – батальйони патрульно-постової служби спеціального призначення. Вони створені і обліковуються в системі Міністерства внутрішніх справ і відповідно підпадають виключно під дію закону “Про міліцію”, а у випадку вчинення злочинів – під загальні норми Особливої частини Кримінального кодексу. Навіть коли вони перебувають у зоні АТО.
– У вашому голосі відчувається якийсь скепсис щодо добровольчих батальйонів…
– Скепсис – це ваше суб’єктивне враження. Просто є дилема. Добровольчі батальйони в системі МВС не підпадають під дію військових статутів і відповідно не несуть відповідальності за вчинення тих чи інших дій, що можуть кваліфікуватися як військові злочини.
Я зараз не говорю про те, що вони вчиняли такі протиправні дії, чи не вчиняли. Але на практиці виходить, що інколи, при виконанні фактично ідентичних бойових завдань межа, кваліфікація і міра відповідальності за вчинені протиправні дії або бездіяльність для таких батальйонів і військових ЗСУ та Національної гвардії є кардинально різна.
– Якими є основні больові точки української армії чи силових формувань, це що: боягузтво, непрофесіоналізм, крадіжки? За ці 6 місяців які ви виділили основні проблеми?
– Крім правопорушень, до яких дещо звикло суспільство, які на слуху, – крадіжки, хабарництво … Останнє процвітало і, напевно, в якійсь частині, буде процвітати, особливо під час мобілізації, насамперед, серед “нечистих на руку” посадовців військкоматів.
Але для нас найголовнішим було максимально попередити, знівелювати негативні наслідки та унеможливити те, що загрожує обороноздатності будь-якої країни.
Що саме? Військовий повинен виконувати статути, де всі його дії чітко регламентовані, практично кожний крок.
Основною проблемою стало те, що переважна більшість людей, які номінально за військово-обліковими спеціальностями рахувалися такими, що готові до виконання бойових та інших завдань Збройних Сил, після мобілізації фактично потрапили в абсолютно нове і досить важке для себе середовище, де кожна хвилина підпорядкована необхідності суворого виконання встановлених правил та дотримання військової дисципліни.
До того ж, всі події, які відбуваються в зоні АТО, а це по суті військові операції, дуже суб’єктивно сприймаються кожною окремо взятою особою, не кадровими військовими, не контрактниками, а насамперед тими, хто був відмобілізований у першу, другу, третю хвилі мобілізації.
Так от, найбільш розповсюдженими злочинами, які вчиняються такими військовослужбовцями, є непокора, самовільне залишення служби, дезертирство, ухилення від військової служби іншим способом.
Чому у мене прозвучав скепсис? Бо добровольчі батальйони Міністерства внутрішніх справ не підпадають під ознаки цих кримінально-карних діянь, хоча фактично вони мають місце. Я не хотів би виносити ці дані на широкий загал, щоб їх зараз використовували у власних цілях, але загальні цифри неоптимістичні.
В серпні цього року Головна військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження та здійснює досудове розслідування обставин вчинення бійцями 24 батальйону територіальної оборони “Айдар” кримінальних правопорушень, пов’язаних з викраденням депутата Луганської облради Малюка, позбавленням його волі, замаху на вбивство двох осіб, а також вчинення командуванням цього батальйону кримінальних правопорушень, пов’язаних з неприпиненням цих та інших злочинів і не направленням до органів досудового розслідування повідомлень про підлеглих, які вчинили кримінальні злочини, що спричинило тяжкі наслідки.
Всього слідчими військової прокуратури Луганського гарнізону і слідчими міліції в Луганській області розслідуються 57 кримінальних проваджень за фактами вчинення виключно корисливих злочинів особами в камуфляжній формі або тими, які представлялися бійцями батальйону “Айдар”, з яких 31 – тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Всі без винятку вищевказані злочини здійснені не в зоні проведення бойових дій.
В ході розслідування кримінального провадження за фактом вчинення розбою групою осіб трьом бійцям батальйону “Айдар” повідомлено про підозру і оголошено їх у розшук, оскільки останні ховаються від слідства. Двом іншим бійцям батальйону судом обрано запобіжний захід у вигляді застави. До речі, додам, що в ході проведення розслідування, в автомобілі, на якому пересувалися підозрювані, вилучені платіжні документи на різні прізвища, у тому числі на ім’я затриманих (кредитні картки, чеки, заяви на видачу готівки тощо). На одній з діючих карток знаходилося 850 тис. гривень.