До кінця поточного року ми зможемо встановити відповідальних за трагедію під Іловайськом. Інтерв’ю. 17.10.2014

 

Matios_ATO_3Анатолій Васильович, після відновлення інституту військових прокуратур, Вам запропонували очолити Головну військову прокуратуру. Чи були у Вас сумніви, коли Ви погоджувалися на цю посаду?

Я військовослужбовець, оскільки в січні 2008 року був переведений з органів прокуратури в Службу безпеки України, де очолив Львівське обласне управління СБУ та в грудні цього ж року за викриття, документування і порушення кримінальної справи щодо Зварича (екс-судді Ігоря Зварича) Указом Президента мені було присвоєно військове звання генерал-майор. Після цього я 6 років прослужив в Службі безпеки України, де виконував свої функціональні обов’язки офіцера. Я звільнився з військової служби в СБУ і був призначений на цю посаду (заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора). Зараз я знов підписав 5-річний контракт з Міністром оборони на проходження військової служби на посаді, що я займаю.

Чи важко Вам працювати на цій посаді?

Все залежить від системи організації роботи. Якщо ти вмієш і можеш вірно змоделювати мету, визначити механізми, інструменти і спрогнозувати час для досягнення тієї чи іншої задачі – не бачу нічого надто важкого. Це звичайна робота, яка вимагає рутинного вникання в дуже різні питання, особливо на тлі того, що відбувається як зі Збройними силами, так і в державі, в першу чергу це стосується зони антитерористичної операції. Є досить багато спонтанних “пожежних” ситуацій, які вимагають перекроювання власного графіка і щоденного планування, але це робота. Справжній військовий повинен, як кажуть, “мужньо переносити всі тяготи і злигодні військової служби”.

Чи виникають проблеми в процесі відновлення інституту військових прокуратур? Можливо, щось необхідно поліпшити в діяльності?

Немає межі для досконалості. Але хочу сказати, що дуже вдячний Голові держави, поважаю його дипломатичну та управлінську спроможність переконати Верховну Раду, яка на тлі подій на Сході України змогла за 7 днів з моменту розробки проекту змін до Закону проголосувати, а Президент – невідкладно підписати Закон про створення військових прокуратур. І з огляду на те, що цей інститут є не тільки в Україні, але і в багатьох країнах Європи і взагалі світу, військова прокуратура є надзвичайно дієвим інструментом для держави і відстоює зараз зі зброєю в руках територіальну цілісність і незалежність.

Я вважаю, що складнощі росту існують, оскільки в 2012 році, коли ліквідовувалися військові прокуратури, людей примушували звільнятися з військової служби, а військовий прокурор – це офіцер, який підписує контракт з Міністром оборони про проходження військової служби, перебуваючи в підпорядкуванні Генерального прокурора. Багато людей в 2012 році змушені були звільнятися з військової служби нібито за станом здоров’я. Що мені найбільше болить – це дефіцит кадрів, оскільки військова прокуратура досить вузький сегмент прокурорської діяльності, де потрібні професійні знання. В першу чергу – знання оперативно-тактичних дисциплін у військовій сфері, які зобов’язують розуміти і знати предмет перевірок на дотримання законності військовими формуваннями, озброєними частинами і об’єднаннями. По-друге – розуміння, що військова прокуратура абсолютно відрізняється від цивільних норм, плюс має досить яскраво виражений корпоративний дух, історію і деякі особливості комунікації саме в середовищі військовослужбовців.

Читати далі…

Інцидент з дезертирством Івано-Франківського батальйону з-під Іловайська

Інтерв`ю кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ Дмитру Орлову.

matios_anatolii_1– Президент Петро Порошенко поклав відповідальність за оточення бійців АТО в Іловайську на командирів підрозділів, які самовільно покинули свої позиції. Цей факт розслідується військовою прокуратурою?

– Дійсно, основним підрозділом, який залишив місце розташування біля Амвросіївки, був 5-й батальйон територіальної оборони “Прикарпаття”. Він був у другому кільці, недалеко від місця проведення АТО. Коли почався обстріл, бійці покинули позицію і перемістилися в Запорізьку область, повністю оголивши фланг.

Батальйон був мобілізований в травні і проблеми почалися з моменту його створення, коли понад 60 осіб після формування в Івано-Франківську відмовилися їхати в зону АТО. На початку червня особовий склад отримав зброю і на автобусах і вантажівках у кількості 400 осіб відправився в зону АТО, де перебував до 23 серпня. Наскільки я знаю, за цей період двох бійців вбили, п’ятьох поранили – один середньої тяжкості, решта отримали не важкі поранення.

Читати далі…

Тези виступу на круглому столі: «Проблеми провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі СТЗ», м. Київ, 29.05.2012 р.

29.05.2012 р. у м. Києві за ініціативою Українського союзу промисловців та підприємців відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами».

Тези виступу на круглому столі:

В силу певних обставин, дуже добре знаю тематику, яка сьогодні піднята на цьому зібранні. Відсутність чіткого, а не двоякого визначення, що таке є спеціальні технічні засоби, призводить до того, що дуже часто абсолютно побутовий прилад у вигляді мобільного телефона, веб-камери та будь-якого телевізора, що має USB-порт та відеореєстратор, можна навіть за однією ознакою віднести до спеціального засобу негласного отримання інформації.

Інститут спецтехніки і судових експертиз СБУ перебуває в архаїзмі наукової думки далеких 90-х років, внаслідок чого жодного виробу типу «Едісон» інститутом за останні п’ять років не винайдено і не виготовлено. Драконівські методи гіперконтролю спецслужб фактично «вбили» практичну наукову думку і творчість в цьому сегменті, а той, хто не з працівників інститутів спецслужб ризикує це робити, потрапляє під кримінальну відповідальність.

На мою думку, розробку та придбання виробів подвійного призначення та електронних технічних засобів спеціального призначення потрібно нормативно розмежувати і не пов’язувати з кримінальною статтею про їх використання.

Читати далі…

«Розумних людей у державі дуже багато, але є колізії «української ментальності», які абсолютно не залежать від волі вищого керівництва держави, оскільки пересічні люди у своїй більшості на місцях реально нічого не хочуть, не можуть і не вміють. Дуже часто у повсякденному житті люди вчиняють те, що заборонено як вірою, мораллю, так і законом. І це не залежить ні від держави, ні від її керівництва. Україна приречена дійти до точки біфуркації та пройти точку катарсису, після якої всі зрозуміють, що іншого шляху немає – треба засукати рукави, починати працювати і, саме головне, щось зробити конкретно, а не на словах.»

Анатолій Матіос,
Тези виступу на круглому столі: «Проблеми провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами»,
З інтерв`ю від 29.05.2012 року,  м. Київ.