…І я точно не хочу в політику, бо я військовий. Я людина в погонах, яка точно знає, що є три питання для Президента – це війна, корупція й економіка. Не вирішивши дві перші проблеми, третього не буде. А депутатом я не хочу бути. Я лиш хочу, щоб ці депутати, наступні, зрозуміли одне: руки держави повинні мати пальці. Правоохоронні органи і силовий блок – це і є пальці держави. А обрубані, розбалансовані або відсутні – це види млинів. Це коли махаєш, але немає вітру…
…в Україні має бути створений «єдиний центр», який збере силовиків і скаже, що кожен із них має виконувати свої повноваження…
…А у нашій державі зараз не залишилося кому це зробити. Тому очікування, яке не буде виправдане, закінчиться тим, що будуть битися у Верховній Раді…
На Львівщині відбулося урочисте відкриття та чин освячення пам’ятника одному з перших військових прокурорів Армії Української Народної Республіки, генерал-хорунжому Олександру Чеховичу.
Подія відбулася на місці поховання генерал-хорунжого УНР у селі Білка Перемишлянського району Львівської області.
…100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке ми відсвяткували на початку 2019 року, надало нам всім додатковий стимул до пошуку свого історичного коріння та шанування героїв, які першими проклали шлях Свободі та Незалежності рідної Батьківщини…
…Надзвичайно гордий тим, що саме ініціатива військових прокурорів Західного регіону України дозволила не лише розшукати місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича, але й зробити все можливе для подальшого увічнення пам’яті цієї видатної історичної постаті…
Довідково:Олександр Олександрович Чехович – людина непростої долі, людина цікава, постать непересічна. Він народився 22 листопада 1870 року в м. Камґянець-Подільський. Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 1-ше Павлівське військове училище (1891), служив у 11-й польовій артилерійській бригаді. У 1906 році закінчив Олександрівську Військово-юридичну академію, був кандидатом на військово-польові посади, військовим слідчим. З 1908 року перебував на посаді помічника військового прокурора Кавказького військово-окружного суду, з 30 серпня 1912 року – помічник військового прокурора Київського військово-окружного суду, з 19 липня 1914 року – штаб-офіцер при завідувачі військово-судової частини штабу головнокомандувача Південно-Західного фронту, з 1 вересня 1917 року – військовий суддя Київського окружного суду, з 20 серпня 1917 року – голова корпусного суду 32-го армійського корпусу. З 1 січня 1918 року Чехович О.О. – товариш начальника головної військово-судової управи Військового міністерства УНР, з 10 березня 1918 року – старший військовий слідчий, а з 20 квітня 1918 року – голова Київського вищого військового суду. З 20 жовтня 1918 року – начальник прокурорського відділу Головної військово-судової управи та Головний військовий прокурор Української Народної Республіки. Історики зазначають, що помер Чехович О.О. на еміграції – у Польщі. За деякими дослідженнями – 1936 року. Але на місці поховання пам’ятна табличка зазначає рік смерті – 1928-й.
Інтерв’ю для журналістів телеканалу “112 Україна” під час урочистого відкриття пам’ятника одному з перших військових прокурорів Армії Української Народної Республіки, генерал-хорунжому Олександру Чеховичу.
Село Білка Перемишлянського району Львівської області.
… Я не чиновник, я військовий. Моя доля визначена закінченням військового контракту 11 жовтня 2019 року. Далі або не продовжу, якщо наступить мир, а якщо не буде миру – буду далі служити…
Гордон: В ефірі програма “Гордон”, і мій гість – головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
Я вас вітаю. Це ж ви затримували суддю-“колядника” Зварича у Львові. А що там були за моменти, про які ніхто не знає?
Матіос: Це події 10-річної давності. Зварич — єдиний з високопосадовців судової системи, який отримав реальний вирок. Реально звільнений. Але там були нюанси. Найбільш основний нюанс (як кажуть, про мертвих або добре, або ніяк) я можу вже сказати: в день затримання Зварича останнім, хто йому дав хабара в руки в розмірі 20 тис. дол., був на той момент голова Львівської обласної державної адміністрації Олійник. Під техніку, за півгодини до нашого заходу. З приводу техніки це як жарт, але це дійсно було так. Я проклинав і був “закоханий”, і мав велику приємність вивчити весь родовід прибиральниці кабінету Зварича. Вона приходила з масною ганчіркою і щодня прибирала кабінет, і витирала пилюку. Так от, витираючи пилюку, на одвірках чи на фронтонах, де були встановлені мікроскопічні камери, вона їх затирала жирним слідом чи то мийного засобу, чи то невипраної ганчірки. І нам доводилося до п’яти разів заходити знову і ставити техніку. Зайти до приміщення нового, охоронюваного, з електронними картками суду було на грані фантастики.
– А прибиральницю замінити не намагалися?
– Так, прийти і сказати: “Ігоре Степановичу, змініть прибиральницю, бо вона затирає нам камери”. Це було неможливо в принципі. І ще що найголовніше: тоді вперше в історії України було встановлено принцип зняття інформації не дротовими лініями, не шляхом прямих комунікацій і живлення, а із застосуванням інтернету і роутерів. Ми встановили в центрі Львова, навколо Адміністративного суду, роутери, які ретранслювали сигнал з кабінетів Адміністративного суду, і тому нас ніхто не зміг вирахувати. Тому що, коли люди ходять до якоїсь квартири, постійно є зміни, у Львові, як і в будь-якому місці України, нічого не відбувається просто так. Просто люди не говорять. Але у Львові завжди є так, що кажуть: скільки є українців? (показує – три). А хто зрадив? (показує за спину). Але ніхто нічого не говорить. Тому нам це вдалося, і найголовніше – я досі пишаюся тим, що цю звитягу не повторив жодний новий Антикорупційний орган. Ніхто. З новими повноваженнями, з величезною медійною і волонтерською, громадянською підтримкою цих органів не спромігся. Це жаль. Але, мені є чим пишатися, і я дуже хотів би, щоб колеги повторили. Я сподіваюся, що з часом це відбудеться. Може, швидким часом, може, трошки дальшим, але це повинно стати принципом, коли невідворотність покарання не дасть можливості народжуватися новим Зваричам, Петренкам, Василенкам тощо. Корупція не має прізвища. Вона має систему, яку треба локалізувати – перше, друге – обрізати, третє – не допустити її поновлення.
– Вже понад п’ять років у всіх високопосадовців запитую: хто вбив Небесну сотню? І жодний не відповідає. Ви знаєте, хто вбив у Києві, тут, у центрі міста, Небесну сотню?
– Доволі важка тема. Не хочу вкотре робити рекламу недієздатному в процесі та в процесуальних рішеннях моєму колезі Горбатюку, але скажу так: убив той, хто стріляв. Суспільство і український народ хочуть не так, хто організовував: вони – невідворотність покарання, вони втекли, вони заочно засуджені, той самий Янукович засуджений за державну зраду. Але стріляли конкретні люди. Чому було допущено, що конкретні бійці, які з ексцесом виконавця, з помсти, з вказівки, здійснили постріли, поспіль п’ять років фізично не притягнуті? Через перипетії КПК, через втечу тощо. Чому не притягнуті? Це питання точно не до мене. Все, що робили військова прокуратура і я, зокрема, закінчувалося чи закінчується вироками. Приклад цьому – екс-президент Янукович, до АП якого я був відряджений від СБУ. Мені закидають: ти ж служив на Януковича. Я служив державі. І багато з тих, хто стояли на сцені Майдану, і були на майдані…
Спільний брифінг Служби безпеки України та Військової прокуратури України щодо припинення діяльності на території нашої держави диверсійно-терористичної групи спецслужб РФ. 17 квітня 2019 року
===
…Дещо з посмішкою хочу сказати: Я не двійник, не трійник і навіть не клон “утікача” Анатолія Матіоса, про що вже поспіль кілька днів говорять всі пропагандистські російські ЗМІ, що військовий прокурор відбув за територію України, “втікаючи”. Ми “втекли” для роботи. Робота сьогодні продемонстрована, і це спільна робота на державу разом зі Службою безпеки…
…Держава і честь офіцера – понад усе...
Я виконую свої обов’язки задля миру в Україні, тому не варто намагатися шукати мене за кордоном.
…Підкажу нашим російським сусідам, що моїх “пальчиків” точно не знайдуть ні в Ізраїлі, ні у Швейцарії, ні в Австрії, ні в Іспанії, навіть у Лівії, у фельдмаршала Халіфи Хафтара…
Не дивлячись на всі кепкування тих, хто не вірив, що в Україні є право, і в Україні є правоохоронні органи – ми це зробили.
Попереду суд. Перед вами стоїть група прокурорів, які будуть підтримувати державне обвинувачення. Це люди, які зробили цю страшну, шалену і професійну роботу. Дякую всім.
