Фото
В серпні цього року Головна військова прокуратура зареєструвала кримінальне провадження та здійснює досудове розслідування обставин вчинення бійцями 24 батальйону територіальної оборони “Айдар” кримінальних правопорушень, пов’язаних з викраденням депутата Луганської облради Малюка, позбавленням його волі, замаху на вбивство двох осіб, а також вчинення командуванням цього батальйону кримінальних правопорушень, пов’язаних з неприпиненням цих та інших злочинів і не направленням до органів досудового розслідування повідомлень про підлеглих, які вчинили кримінальні злочини, що спричинило тяжкі наслідки.
Всього слідчими військової прокуратури Луганського гарнізону і слідчими міліції в Луганській області розслідуються 57 кримінальних проваджень за фактами вчинення виключно корисливих злочинів особами в камуфляжній формі або тими, які представлялися бійцями батальйону “Айдар”, з яких 31 – тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Всі без винятку вищевказані злочини здійснені не в зоні проведення бойових дій.
В ході розслідування кримінального провадження за фактом вчинення розбою групою осіб трьом бійцям батальйону “Айдар” повідомлено про підозру і оголошено їх у розшук, оскільки останні ховаються від слідства. Двом іншим бійцям батальйону судом обрано запобіжний захід у вигляді застави. До речі, додам, що в ході проведення розслідування, в автомобілі, на якому пересувалися підозрювані, вилучені платіжні документи на різні прізвища, у тому числі на ім’я затриманих (кредитні картки, чеки, заяви на видачу готівки тощо). На одній з діючих карток знаходилося 850 тис. гривень.
Анатолій Васильович, після відновлення інституту військових прокуратур, Вам запропонували очолити Головну військову прокуратуру. Чи були у Вас сумніви, коли Ви погоджувалися на цю посаду?
Я військовослужбовець, оскільки в січні 2008 року був переведений з органів прокуратури в Службу безпеки України, де очолив Львівське обласне управління СБУ та в грудні цього ж року за викриття, документування і порушення кримінальної справи щодо Зварича (екс-судді Ігоря Зварича) Указом Президента мені було присвоєно військове звання генерал-майор. Після цього я 6 років прослужив в Службі безпеки України, де виконував свої функціональні обов’язки офіцера. Я звільнився з військової служби в СБУ і був призначений на цю посаду (заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора). Зараз я знов підписав 5-річний контракт з Міністром оборони на проходження військової служби на посаді, що я займаю.
Чи важко Вам працювати на цій посаді?
Все залежить від системи організації роботи. Якщо ти вмієш і можеш вірно змоделювати мету, визначити механізми, інструменти і спрогнозувати час для досягнення тієї чи іншої задачі – не бачу нічого надто важкого. Це звичайна робота, яка вимагає рутинного вникання в дуже різні питання, особливо на тлі того, що відбувається як зі Збройними силами, так і в державі, в першу чергу це стосується зони антитерористичної операції. Є досить багато спонтанних “пожежних” ситуацій, які вимагають перекроювання власного графіка і щоденного планування, але це робота. Справжній військовий повинен, як кажуть, “мужньо переносити всі тяготи і злигодні військової служби”.
Чи виникають проблеми в процесі відновлення інституту військових прокуратур? Можливо, щось необхідно поліпшити в діяльності?
Немає межі для досконалості. Але хочу сказати, що дуже вдячний Голові держави, поважаю його дипломатичну та управлінську спроможність переконати Верховну Раду, яка на тлі подій на Сході України змогла за 7 днів з моменту розробки проекту змін до Закону проголосувати, а Президент – невідкладно підписати Закон про створення військових прокуратур. І з огляду на те, що цей інститут є не тільки в Україні, але і в багатьох країнах Європи і взагалі світу, військова прокуратура є надзвичайно дієвим інструментом для держави і відстоює зараз зі зброєю в руках територіальну цілісність і незалежність.
Я вважаю, що складнощі росту існують, оскільки в 2012 році, коли ліквідовувалися військові прокуратури, людей примушували звільнятися з військової служби, а військовий прокурор – це офіцер, який підписує контракт з Міністром оборони про проходження військової служби, перебуваючи в підпорядкуванні Генерального прокурора. Багато людей в 2012 році змушені були звільнятися з військової служби нібито за станом здоров’я. Що мені найбільше болить – це дефіцит кадрів, оскільки військова прокуратура досить вузький сегмент прокурорської діяльності, де потрібні професійні знання. В першу чергу – знання оперативно-тактичних дисциплін у військовій сфері, які зобов’язують розуміти і знати предмет перевірок на дотримання законності військовими формуваннями, озброєними частинами і об’єднаннями. По-друге – розуміння, що військова прокуратура абсолютно відрізняється від цивільних норм, плюс має досить яскраво виражений корпоративний дух, історію і деякі особливості комунікації саме в середовищі військовослужбовців.
Інтерв`ю кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ Дмитру Орлову.
– Президент Петро Порошенко поклав відповідальність за оточення бійців АТО в Іловайську на командирів підрозділів, які самовільно покинули свої позиції. Цей факт розслідується військовою прокуратурою?
– Дійсно, основним підрозділом, який залишив місце розташування біля Амвросіївки, був 5-й батальйон територіальної оборони “Прикарпаття”. Він був у другому кільці, недалеко від місця проведення АТО. Коли почався обстріл, бійці покинули позицію і перемістилися в Запорізьку область, повністю оголивши фланг.
Батальйон був мобілізований в травні і проблеми почалися з моменту його створення, коли понад 60 осіб після формування в Івано-Франківську відмовилися їхати в зону АТО. На початку червня особовий склад отримав зброю і на автобусах і вантажівках у кількості 400 осіб відправився в зону АТО, де перебував до 23 серпня. Наскільки я знаю, за цей період двох бійців вбили, п’ятьох поранили – один середньої тяжкості, решта отримали не важкі поранення.
29.05.2012 р. у м. Києві за ініціативою Українського союзу промисловців та підприємців відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами».
Тези виступу на круглому столі:
В силу певних обставин, дуже добре знаю тематику, яка сьогодні піднята на цьому зібранні. Відсутність чіткого, а не двоякого визначення, що таке є спеціальні технічні засоби, призводить до того, що дуже часто абсолютно побутовий прилад у вигляді мобільного телефона, веб-камери та будь-якого телевізора, що має USB-порт та відеореєстратор, можна навіть за однією ознакою віднести до спеціального засобу негласного отримання інформації.
Інститут спецтехніки і судових експертиз СБУ перебуває в архаїзмі наукової думки далеких 90-х років, внаслідок чого жодного виробу типу «Едісон» інститутом за останні п’ять років не винайдено і не виготовлено. Драконівські методи гіперконтролю спецслужб фактично «вбили» практичну наукову думку і творчість в цьому сегменті, а той, хто не з працівників інститутів спецслужб ризикує це робити, потрапляє під кримінальну відповідальність.
На мою думку, розробку та придбання виробів подвійного призначення та електронних технічних засобів спеціального призначення потрібно нормативно розмежувати і не пов’язувати з кримінальною статтею про їх використання.
Анатолій Матіос,
Тези виступу на круглому столі: «Проблеми провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами»,
З інтерв`ю від 29.05.2012 року, м. Київ.