Гюндуза Мамедова призначено прокурором Автономної Республіки Крим

matios_22082016_122 серпня 2016 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко підписав наказ про призначення Гюндуза Мамедова прокурором Автономної Республіки Крим. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос представив колективу прокуратури АР Крим нового керівника.

Вказано на необхідність забезпечення закінчення актуальних кримінальних проваджень стосовно державних зрадників у порядку спеціального досудового розслідування у найкоротші строки. А також на важливість тісної співпраці із громадськістю та Меджлісом кримськотатарського народу з питань захисту порушених прав мешканців Криму.

Довідково: Мамедов Гюндуз Айдинович – старший радник юстиції. У 1996 році закінчив Одеський державний університет імені І.І.Мечникова за спеціальністю «правознавство». Здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук. З жовтня 1996 року по березень 2013 року працював на посадах помічника прокурора, заступника прокурора району, прокурора відділу, начальника відділу, прокурора міста та заступника прокурора області. З березня 2013 року по грудень 2013 року призначений головним науковим співробітником відділу Національної академії прокуратури України. З грудня 2013 року по серпень 2016 року обіймав посади начальника відділу, прокурора міста та заступника прокурора області.

Читати далі…

Призначено військових прокурорів гарнізонів

Military_Prosecutor_1Продовжується робота щодо кадрового зміцнення керівництва військових прокуратур гарнізонів Центрального регіону України. Так, військовим прокурором Черкаського гарнізону призначено підполковника юстиції Борчаковського Максима Борисовича, військовим прокурором Вінницького гарнізону – полковника юстиції Клепіковського Володимира Геннадійовича, військовим прокурором Деснянського гарнізону – полковника юстиції – Галичанського Ігоря Валентиновича.

Представляючи новопризначених прокурорів колективам військових прокуратур та військовим керівникам гарнізонів, військовий прокурор Центрального регіону України Григорій Рябенко зажадав посилити контроль за дотриманням правопорядку та законності у військових формуваннях, активізувати боротьбу з корупцією, рішуче реагувати на факти ігнорування вимог статутів Збройних Сил України, бездіяльності командирів, військових начальників та керівників органів військового управління, що призвели до порушення конституційних прав громадян, зниження рівня військової дисципліни, а відтак і підриву боєготовності, невиконання бойових завдань, спричинення матеріальних збитків державі та інших тяжких наслідків.

Координація роботи по розслідуванню трагічного ДТП в м. Костянтинівці

Military_Prosecutor_1Як відомо, 16 березня у Костянтинівці Донецької області сталося ДТП, внаслідок якого збито жінку з двома дітьми – 8-річна дівчинка загинула, мати і друга дитина потрапили в лікарню.

Головний військовий прокурор спільно з Міністерством оборони та Військовою службою правопорядку за дорученням Президента України здійснює координацію роботи по розслідуванню трагічного ДТП в м. Костянтинівці

Слідчі Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України одразу після трагічного ДТП, яке сталося 16 березня в місті Костянтинівка Донецької області, негайно виїхали на місце події.

Встановлені всі основні свідки. На даний момент затримано двоє військовослужбовців, один з них командир, другий – рядового складу, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні цього ДТП, тобто у вчиненні злочину. За дорученням Президента України Головний військовий прокурор невідкладно відбув на місце події, де спільно з керівництвом Міноборони і Військової служби правопорядку буде скоординовувати роботу, направлену на швидке, неупереджене, справедливе і невідворотне покарання тих, хто спричинив цю трагедію.

Проведено особистий прийом військовослужбовців із зони АТО, які знаходяться на лікуванні у ВМКЦ в Одесі

Military_Prosecutor_1Військовий прокурор Південного регіону України генерал-майор юстиції Павло Богуцький в суботу, 14 березня, здійснив особистий прийом військовослужбовців із зони проведення антитерористичної операції, які знаходяться на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону України.«Необхідність зустрічі з солдатами і офіцерами, які отримали поранення під час виконання бойових завдань на сході країни, – підкреслив Павло Петрович, – викликана великою кількістю питань, що виникають у них».З урахуванням фізичного стану не кожен з таких військовослужбовців може особисто прийти до військової прокуратури, хоча вона і знаходиться напроти лікувального закладу. Тому прокурором регіону було прийнято рішення зустрітися з пораненими безпосередньо в палатах.Зауважимо, що скарг і зауважень щодо якості лікування і умов знаходження в ВМКЦ ніхто не висловив.Майже 100% звернень стосувалися питань соціального захисту.

Читати далі…

Завжди винний той, хто командує. Інтерв`ю “Українській правді”

Military_Prosecutor_1Військова прокуратура працює недавно, менше 6 місяців, але це вже достатній строк, тим більше в умовах війни. Де результати, де резонансні справи?

– Iнститут військових прокуратур був скасований Радою ще у 2012 році. У мотивацію цього рішення я, за браком часу, не хочу заглиблюватися – так відбулося. Залишилися цивільні прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. На мою думку, це було щось таке між живим і мертвим, для номінального споглядання за тим розвалом армії, який відбувався.

Скажу так, що після мого призначення на посаду, нам довелося “з коліс” входити в реалії війни, які вже склалися на той час в Україні.

Нам довелося у найкоротші терміни розробити проект змін до закону “Про прокуратуру”, пройти купу всілякої бюрократичної й іншої, у якійсь мірі, політичної, діяльності для того, щоб обґрунтувати керівництву держави нашу позицію та особливо переконати депутатський корпус у необхідності такого кроку й проголосувати вже під кінець каденції Верховної Ради минулого скликання.

У серпні місяці таке рішення було прийнято. З моменту розроблення проекту пропозицій до голосування у Верховній Раді і підписання президентом змін до закону пройшло 10 днів.

Це надзвичайно швидко, тим більше в умовах особливого періоду, у якому ми вже на той час перебували. За штатом у нас визначено 566 посад оперативних працівників, 456 – в регіонах, з них 97 – слідчих.

Поясніть, будь ласка, ви контролюєте тільки ситуацію в армії, чи ще МВС, СБУ, інші силові структури?

– До нашої компетенції відноситься виключно те, що стосується військових формувань. Це – Національна гвардія, СБУ – за винятком її оперативно-розшукової діяльності, проведення досудового слідства та роботи спецпідрозділів, Міністерство оборони та Збройні Сили, Державна прикордонна служба, Служба зовнішньої розвідки, тобто всі ті відомства, де проходять військову службу.

Крім того, до сфери нашої діяльності відносяться підприємства оборонно-промислового комплексу. Ми не впливаємо на міліцію, лише Нацгвардію.

А добровольчі батальйони підпадають під контроль?

– Якщо ви маєте на увазі добровольчі батальйони, які мають назву, схожу на футбольні клуби – “Азов”, “Шахтарськ”, “Донбас”, то це – батальйони патрульно-постової служби спеціального призначення. Вони створені і обліковуються в системі Міністерства внутрішніх справ і відповідно підпадають виключно під дію закону “Про міліцію”, а у випадку вчинення злочинів – під загальні норми Особливої частини Кримінального кодексу. Навіть коли вони перебувають у зоні АТО.

У вашому голосі відчувається якийсь скепсис щодо добровольчих батальйонів…

– Скепсис – це ваше суб’єктивне враження. Просто є дилема. Добровольчі батальйони в системі МВС не підпадають під дію військових статутів і відповідно не несуть відповідальності за вчинення тих чи інших дій, що можуть кваліфікуватися як військові злочини.

Я зараз не говорю про те, що вони вчиняли такі протиправні дії, чи не вчиняли. Але на практиці виходить, що інколи, при виконанні фактично ідентичних бойових завдань межа, кваліфікація і міра відповідальності за вчинені протиправні дії або бездіяльність для таких батальйонів і військових ЗСУ та Національної гвардії є кардинально різна.

Якими є основні больові точки української армії чи силових формувань, це що: боягузтво, непрофесіоналізм, крадіжки? За ці 6 місяців які ви виділили основні проблеми?

– Крім правопорушень, до яких дещо звикло суспільство, які на слуху, – крадіжки, хабарництво … Останнє процвітало і, напевно, в якійсь частині, буде процвітати, особливо під час мобілізації, насамперед, серед “нечистих на руку” посадовців військкоматів.

Але для нас найголовнішим було максимально попередити, знівелювати негативні наслідки та унеможливити те, що загрожує обороноздатності будь-якої країни.

Що саме? Військовий повинен виконувати статути, де всі його дії чітко регламентовані, практично кожний крок.

Основною проблемою стало те, що переважна більшість людей, які номінально за військово-обліковими спеціальностями рахувалися такими, що готові до виконання бойових та інших завдань Збройних Сил, після мобілізації фактично потрапили в абсолютно нове і досить важке для себе середовище, де кожна хвилина підпорядкована необхідності суворого виконання встановлених правил та дотримання військової дисципліни.

До того ж, всі події, які відбуваються в зоні АТО, а це по суті військові операції, дуже суб’єктивно сприймаються кожною окремо взятою особою, не кадровими військовими, не контрактниками, а насамперед тими, хто був відмобілізований у першу, другу, третю хвилі мобілізації.

Так от, найбільш розповсюдженими злочинами, які вчиняються такими військовослужбовцями, є непокора, самовільне залишення служби, дезертирство, ухилення від військової служби іншим способом.

Чому у мене прозвучав скепсис? Бо добровольчі батальйони Міністерства внутрішніх справ не підпадають під ознаки цих кримінально-карних діянь, хоча фактично вони мають місце. Я не хотів би виносити ці дані на широкий загал, щоб їх зараз використовували у власних цілях, але загальні цифри неоптимістичні.

Читати далі…

Нарада з питань протидії корупційним проявам посадовими особами під час проведення мобілізації

narada27 січня 2015 року, під головуванням заступника Глави Адміністрації Президента України Андрія Таранова відбулася нарада з питань протидії корупційним проявам посадовими особами під час проведення мобілізації.

У нараді взяли участь уповноважені представники Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я, СБУ, ГПУ, Військової прокуратури, Міністерства внутрішніх справ.

Учасники заслухали доповідь представника МО України полковника Бойка щодо стану виконання четвертої хвилі часткової мобілізації. Представник міністерства окреслив головні проблеми та ризики, які виникли під час мобілізації, та навів статистичні данні про хід мобілізації.

Заступник Глави АПУ Андрій Таранов наголосив, що «сьогодні існує два найголовніших завдання в сфері діяльності органів державного управління усіх рівнів – захист незалежності і територіальної цілісності та протидія і боротьба з корупцією».

У засіданні також взяли участь Радник Президента України з гуманітарних питань Ольга Богомолець та Військовий прокурор — заступник Генерального прокурора Анатолій Матіос, які виклали своє бачення ризиків та загроз, з якими зіштовхуються військові комісари, відповідні медичні працівники та органи державної влади під час часткової мобілізації.

Учасники наради отримали вичерпну інформацію щодо стану виконання четвертої хвилі часткової мобілізації, обмінялися думками щодо шляхів оптимізації та вдосконалення її процедури на майбутнє. Відповідні ґрунтовні рекомендації вже підготовлені і спрямовані до Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств та відомств, до інших органів центральної влади та до Верховної Ради України. Запропоновано створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних.

Під час наради було дано доручення Генеральному штабу України надавати інформацію Адміністрації Президента України, Генеральній прокуратурі України щодо фактів ухиляння від мобілізації та спроб отримання неправомірної вигоди військовими комісарами та представниками влади усіх рівнів.

Під час обговорення окрему увагу присутніх було приділено зовнішнім факторам ризику в сфері інформаційної безпеки держави та механізмам ефективної протидії в цій сфері.

Прес-служба Президента України

Направлено до суду обвинувальний акт стосовно колишнього військового прокурора гарнізону Центрального регіону України за одержання хабара

Military_Prosecutor_1Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України завершено досудове розслідування та скеровано до суду обвинувальний акт за підозрою колишнього військового прокурора одного із гарнізонів Центрального регіону України у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України.

Встановлено, що прокурор та його пособник – офіцер військової служби, в другій половині вересня поточного року вимагали та одержали неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США за вирішення питання щодо непритягнення особи до кримінальної відповідальності та повернення йому вилученого раніше в рамках кримінального провадження транспортного засобу.

Вказану особу звільнено із займаної посади.

За вчинення вказаного кримінального правопорушення Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.

Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України