Про СЕНСИ і СМИСЛИ

21.06.201821.06.2018

Так. Я маю досвід. Подекуди, на погляд тих, чи інших непоінформованих, – заздрісно успішний:

«совіцьке» село, на страху пронизане комуністичною пропагандою;
у 14-річному віці від батьків вчитись життя в обласному центрі;
2 роки армії на зламі СРСР; -напівголодні 90-ті;
дико динамічний (аж до розриву країни) початок 2000-них, коли у прокуратуру надовго рекрутували “піскунівських”, що на практиці не цуралися і привнесли у ПРАВО слово “хабар”;
«демократичні» аж до державного хаосу взаємопоборення 2005-2009;
чотири роки державного (винятково українського) культурного занепаду і тотального “кримінального шансону” недобутої каденції “легітимного” Януковича;
СЕНС і СМИСЛ сплаченої кров’ю ГІДНОСТІ початку 2014… – а далі кров: ВЕЛИКА людська українська КРОВ 2014-2018 за законами МИРНОГО ЧАСУ(!!!);
війна, що стала ВІЙНОЮ без назви і без дати навіть приблизного її закінчення.

Як жити з цим притомній більшості тих, хто думає і відчуває так, як я?! Почасти мій досвід життя – це болючі синці і частково загоєні травми трОщення. Але вже суцільна для всіх ТРОЩА навіть найпростіших людських СЕНСІВ і СМИСЛІВ триває. І це не просто КРАХ окремо взятого життя, а моє щире і болісне НЕрозуміння подальшого руху ДЕРЖАВИ і КРАЇНИ, де я народженим, як умію, живу та люблю.

Після таких разючо різних 80х-90х-кінця і початку 2000х – на обрії уже видніються мої життєві 50. Запитую себе – а що у перспективі? Пошматована країна, що навіть із зовні нав’язаними кейсами ніяк не знайде спромоги на свою тверду Державу? Хаос під назвою реформ, що у мирних ніби містах вистрілами та вибухами щодня шматує страхом чи не кожне людське життя? Що далі? А далі – моє та нашої Держави примарне майбутнє у примітиві броунівського руху набридлих аж до оскомини політиків, що не у змозі продукувати розумні СЕНСИ і СМИСЛИ життя, скільки би вони не вживали слова “новий” і «реформи».

Перефразую вічне – “Знання примножують смутки, глибокі знання- їх глибину”. Соціальні ліфти ( як у будинках під обслуговуванням ЖРЕПівськими швондєрами) – недієздатні та реально засрані: нещирістю, злістю, скепсисом та зневагою до абсолютно всіх державних інституцій. То де мені – мало не до блювотиння обізнаному у теперішніх реаліях України, а на думку інших – заздрісно успішному-, посеред оцього всього шукати нові СЕНСИ і СМИСЛИ? Може, ВИ знаєте? Я знаю…. Але чи це комусь потрібно?! Нерідко жорстока і жорстка правда, озвучувана мною, доводить до люті і тих, хто РОЗУМІЄ, і тих, хто живе за принципом «аби не гірше». І ось я питаю: ми, ми всі, сущі саме в такій Україні, якою вона є тепер, ГОТОВІ СЛУХАТИ І ЧУТИ ПРАВДУ? Чи тільки “абиякосьбуде” чекатимем на преференції від тих, хто раз по раз десятки років бреше нам і бреше? І бреше лиш тому, що ми найбільш “притомні” і сприйнятні до брехні, а не до ПРАВДИ під своїми іменами.

Джерело УНН

Интервью интернет-изданию “Гордон” от 14 июня 2018 года.

15.06.201821.06.2018

— Почти четыре года в Украине идет необъявленная война с Россией. За все это время скольких пленных с российскими паспортами задержала украинская армия?

— Ой… Я-то ожидал этого вопроса, но хотел бы начать с другого. Грустно говорить о последствиях того, что произошло 18-20 числа в феврале четыре года назад. Без каких-либо причин погибли люди, светло верившие, что мы через четыре года будем жить в другой стране. Страна, действительно, другая. Страна воюющая.

— Эта страна лучше или хуже?

— Она стала полигоном для больших геополитических упражнений стран-гегемонов. К таковым относятся страны, обладающие ядерным оружием. Украина, к сожалению, не обладает ядерным оружием и должна применять, извините, устаревшие вооружения времен Советского Союза. Очень важно было получить сигнал в виде тех же самых Javelin. Что касается граждан России, то военными спецслужбами было задержано, при различных обстоятельствах, 11 граждан Российской Федерации. Установлено, что среди них три кадровых военнослужащих.

Обвинительные акты в отношении их всех направлены в суд, обвинение в участии в террористических организациях. Вынесены приговоры, которые не отменены. То есть вся линейка украинского законодательства пройдена. Таковы документальные данные, позволяющие нам обращаться в международные судебные институции, и эти документы уже переданы через Министерство иностранных дел. В подтверждение факта формы участия соседней страны в гибридной войне.

Почему я настаиваю на слове «гибридная»? Мы все пользуемся айфонами, но забываем посещать библиотеку. Мы живем в ленте новостей, но нечасто пытаемся вникнуть в суть проблематики. Как можно захватывать военнопленных, если не вести наступательных действий? Мы обречены не вести их, поскольку реально понимаем, что экономический потенциал наших стран несоразмерен. России и Украины. Но — мы их осудили, военных. На территории Донецкой и Луганской областей российскими военными сформированы два армейских корпуса. «1-й армейский корпус народного ополчения ДНР» со штабом в городе Донецке. И «2-й армейский корпус народной милиции» со штабом в городе Луганске. Созданные корпуса укомплектованы за счет членов незаконных вооруженных формирований из местного населения, частично — за счет мужчин, прибывших из Российской Федерации, которые по тем или иным мотивам решили участвовать в боевых действиях на территории суверенного государства. А также — за счет военных советников, офицеров вооруженных сил России с прямым подчинением — прислушайтесь! — 12-му командованию резервом Центра территориальных войск Южного военного округа вооруженных сил Российской Федерации.

Следовательно, центр принятия штабных и управленческих решений находится на территории сопредельного государства. Это тонкие вещи, возможно, скучные для восприятия. Но сухая штабная статистика дает понимание: против нас воюет отформатированная, хорошо экипированная «в военторге» и обеспеченная военная сила. Более 35 тысяч человек.

Читати далі…→