"Анатолій Матіос"

Брифінг. 20 серпня 2019 року

Управлінням процесуального керівництва досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом сприяння Слідчим комітетом Російської Федерації терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» шляхом притягнення завідомо невинних громадян України до кримінальної відповідальності та жорсткого поводження з ними.

У ході досудового розслідування встановлено, що на окупованих територіях Донецької та Луганської областей створені незаконні організації, зокрема «Спеціальна комісія з фіксації та збору доказів військових злочинів української влади на Донбасі» та «Громадська організація «Справедливий захист», які здійснюють свою протиправну діяльність щодо фіксації та розслідування так званих злочинів геноциду, злочинів проти людяності, військових злочинів, які начебто вчиняються державою Україна.

Члени та активісти вказаних організацій беруть активну участь та сприяють діяльності терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки.

Так, учасники зазначених комісій, нагнітаючи атмосферу ненависті і несприйняття української держави та влади серед громадян України – мешканців окупованих територій Донецької та Луганської областей, які постраждали від військових обстрілів терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», організували отримання заяв від місцевих мешканців, що загибель їх родичів, отримання ними тілесних ушкоджень, каліцтв, знищення та пошкодження майна та житла, відбулося внаслідок умисних дій військових Збройних Сил України за наказами військового та політичного керівництва України.

В подальшому зібрані матеріали використовувались для подачі позовних заяв до Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини, зазначаючи в якості відповідача державу Україна.

За період з тільки 2018-2019 років від імені мешканців окупованих територій Донецької області підготовлено та направлено 1539 позовів до МКС та ЄСПЛ.

Допитані у ході розслідування підписанти зазначених позовів не підтвердили своє авторство та наголосили про відсутність будь-яких відомостей щодо участі Збройних Сил України у здійснених обстрілах мирного населення.

20.08.2019 голові та активному члену «Спеціальної комісії з фіксації та збору доказів військових злочинів української влади на Донбасі» – так званим «Міністру закордонних справ «ДНР», «уповноваженому з прав людини ДНР», а також голові та члену ГО «Справедливий захист» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Процесуальна робота у документуванні злочинної діяльності незаконно створених організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» триває.

 

 

 

Зустріч із делегацією Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні. 21 червня 2019 року

Під час зустрічі представників делегації було поінформовано щодо результатів розслідування низки актуальних кримінальних проваджень, розпочатих за фактами вчинення в районі проведення АТО/ООС злочинів, пов’язаних із свавільним позбавленням волі, катуванням, жорстоким поводженням, порушеннями прав людини, посяганням на власність цивільних осіб тощо.

Висловлено деякі зауваження до звітів, які публікуються Місією ООН щодо стану дотримання прав людини в Україні, а також про активні зусилля Головної військової прокуратури, спрямовані на повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, вчинених всіма сторонами збройного конфлікту.

Загострено увагу делегації на необхідності збільшення числа робочих зустрічей для обміну даними та думками перед підготовкою майбутніх звітів Моніторингової Місії ООН.

Голова Місії, пані Фіона Фрейзер, відзначила значні зміни у сфері захисту прав людини в Україні, одночасно позитивно оцінивши роботу Головної військової прокуратури.

За результатами зустрічі було висловлено готовність до подальшого співробітництва у сфері захисту прав людини в Україні та обговорено шляхи реалізації спільних проектів.

Читати далі…→

Спростування заяви НАБУ щодо Укроборонпрому

5 червня 2019 року Національним антикорупційним бюро поширено недостовірну інформацію про те, що нібито Головна військова прокуратура не надала доступ до матеріалів кримінального провадження про корупцію в Укроборонпромі під час постачання запчастин оборонним підприємствам.

Наголошую – це абсолютна брехня. Ще раз наполегливо нагадую, що в березні 2016 року 87 аркушів доказів я особисто, ось у цьому кабінеті офіційно передав директору НАБУ Артему Ситнику. Передані йому матеріали свідчили про ймовірну причетність ряду цивільних та посадових осіб, а також безпосередньо детективів НАБУ до вчинення корупційних дій та можливого отримання хабарів, тобто вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Такими справами за існуючим Законом має займатися виключно НАБУ. Але після довгих трьох років бездіяльності та розповідей про те, що всі протидіяли НАБУ у цьому розслідуванні, що для пошуків «відбілювача» ця установа та її керівництво видало чергову порцію брехні на Генеральну та військову прокуратуру.

Перша правда в тому, що я стверджую і можу це підтвердити документами, що детективи НАБУ за їх запитом у березні 2019 року отримали від нас повний доступ до всіх матеріалів кримінального провадження. Детективи НАБУ скопіювали всі необхідні їм матеріали у повному обсязі. Це підтверджує складений і підписаний ними протокол. Це є офіційний процесуальний документ. Для тих, хто ігнорує та не знає вимог Кримінального процесуального кодексу України, а саме детективам і керівництву НАБУ, вчергове пояснюю та нагадую норми Закону. Документи про особисте листування будь-якої особи можуть бути видані детективу НАБУ або іншій особі лише на підставі судового рішення, що регламентовано статтею 14 Кримінального процесуального кодексу України. За 3 місяці детективи НАБУ такого дозволу судді не отримували і до Головної військової прокуратури не передавали. Будь-яких запитів про бажання ознайомитись з матеріалами цього провадження протягом трьох років з 2016 по 2019 рік – до виникнення скандалу і журналістського розслідування з боку НАБУ до Головної військової прокуратури не надходило.

Правда друга: я офіційно ще раз наполегливо нагадую шукачам цього «відбілювача» – тобто керівництву НАБУ – на момент ознайомлення детективів НАБУ зі справою в Головній військовій прокуратурі технічні термінали перебували на експертизі для підтвердження автентичності їх змісту, детективам були надані для ознайомлення процесуальні документи про призначення і проведення такої експертизи. Без рішення суду та всупереч елементарній логіці спробу в поза процесуальний спосіб отримати технічні мобільні термінали здійснював детектив НАБУ Л.  Саме він був зазначений у листуванні як посадова особа НАБУ, яка отримувала корупційні презенти та вчиняла інші дії на користь тих, хто діяв незаконно в оборонній сфері, саме цей детектив був притягнутий лише до дисциплінарної відповідальності керівництвом НАБУ за фактами грубих процесуальних порушень у вигляді бездіяльності під час трьохрічного розслідування корупції в оборонній сфері. Слідчі ДБР здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 364, 368 КК України, тобто про зловживання службовим становищем та отримання хабарів, ймовірну причетність до яких має детектив НАБУ Л.  Детективами НАБУ вже отримано доступ до матеріалів експертизи, проведеної у кримінальному провадженні і експертиза підтвердила автентичність листування на носіях інформації з листуванням на мобільних терміналах.

Правда третя у тому, що керівництво НАБУ безпідставно звинувачує прокурорів військової прокуратури у нібито вчиненні «процесуального опору» працівникам НАБУ під час розгляду слідчим суддею клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження.

Нам потрібні дієві силовики, зокрема, і в НАБУ теж, суспільство втомилося, суспільство вкрай розлючене, суспільство ненавидить всіх, хто говорить від імені держави, не можучи довести свою спроможність будь-що зробити.

 

 

 

На відкритті пам’ятника одному з перших військових прокурорів УНР. 15 травня 2019 року.

На Львівщині відбулося урочисте відкриття та чин освячення пам’ятника одному з перших військових прокурорів Армії Української Народної Республіки, генерал-хорунжому Олександру Чеховичу. 

Подія відбулася на місці поховання генерал-хорунжого УНР у селі Білка Перемишлянського району Львівської області. 

…100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке ми відсвяткували на початку 2019 року, надало нам всім додатковий стимул до пошуку свого історичного коріння та шанування героїв, які першими проклали шлях Свободі та Незалежності рідної Батьківщини…

…Надзвичайно гордий тим, що саме ініціатива військових прокурорів Західного регіону України дозволила не лише розшукати місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича, але й зробити все можливе для подальшого увічнення пам’яті цієї видатної історичної постаті…

Довідково: Олександр Олександрович Чехович – людина непростої долі, людина цікава, постать непересічна. Він народився 22 листопада 1870 року в м. Камґянець-Подільський. Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 1-ше Павлівське військове училище (1891), служив у 11-й польовій артилерійській бригаді. У 1906 році закінчив Олександрівську Військово-юридичну академію, був кандидатом на військово-польові посади, військовим слідчим. З 1908 року перебував на посаді помічника військового прокурора Кавказького військово-окружного суду, з 30 серпня 1912 року – помічник військового прокурора Київського військово-окружного суду, з 19 липня 1914 року – штаб-офіцер при завідувачі військово-судової частини штабу головнокомандувача Південно-Західного фронту, з 1 вересня 1917 року – військовий суддя Київського окружного суду, з 20 серпня 1917 року – голова корпусного суду 32-го армійського корпусу. З 1 січня 1918 року Чехович О.О. – товариш начальника головної військово-судової управи Військового міністерства УНР, з 10 березня 1918 року – старший військовий слідчий, а з 20 квітня 1918 року – голова Київського вищого військового суду. З 20 жовтня 1918 року – начальник прокурорського відділу Головної військово-судової управи та Головний військовий прокурор Української Народної Республіки. Історики зазначають, що помер Чехович О.О. на еміграції – у Польщі. За деякими дослідженнями – 1936 року. Але на місці поховання пам’ятна табличка зазначає рік смерті – 1928-й.

Спільний брифінг Генпрокуратури та МВС щодо направлення до суду обвинувального акту у провадженні “податкових майданчиків”. 13 березня 2019 року

 

Не дивлячись на всі кепкування тих, хто не вірив, що в Україні є право, і в Україні є правоохоронні органи – ми це зробили.

Попереду суд. Перед вами стоїть група прокурорів, які будуть підтримувати державне обвинувачення. Це люди, які зробили цю страшну, шалену і професійну роботу. Дякую всім.

 

 

Брифінг. 25 лютого 2019 року

 

Головною військовою прокуратурою спільно зі слідчим управлінням та управлінням контррозвідки УСБУ в м. Києві та Київській області 25 лютого 2019 року в рамках розслідування кримінального провадження щодо зниження боєздатності та боєготовності Збройних Сил України повідомлено про підозру в державній зраді колишньому начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України за часів президентства Януковича.

Колишньому керівнику Генерального штабу інкриміновано вчинення за попередньою змовою із В. Януковичем державної зради – діянь на шкоду обороноздатності, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, безпеці України, які виразилися у прийнятті численних рішень щодо незаконного скорочення та розформування боєздатних військових частин та підрозділів, незабезпеченні функціонування дієвої системи управління ЗС України, належної територіальної оборони України, внаслідок чого Збройні Сили України виявилися небоєздатними і не готовими для відсічі актів збройної агресії Російської Федерації проти України.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 5 квітня 2001 року).

Наразі у вказаному кримінальному провадженні проведено обшуки, до Печерського районного суду м. Києва скеровано клопотання про обрання колишньому воєначальнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Більш детальна інформація розміщена на сайті Генеральної прокуратури.