Затримано суддю, що підозрюється в підробці судових рішень, за допомогою яких нерухомі об`єкти і житло громадян у Донецьку переоформлювалися на представників терористичних угруповань

Вчора, Службою безпеки України спільно з Військовою прокуратурою, була затримана суддя Білгород-Дністровського суду, уроженка міста Донецьк, яка підозрюється в тому, що протягом 2015-16 років, використовуючи викрадені в Кіровському районному суді міста Донецька в 2014 році печатки і штампи, виготовляла підроблені судові рішення, за якими реєстратори так званих ДНР і ЛНР вносили зміни в реєстраційні документи громадян на нерухомі об`єкти і житло у місті Донецьку, внаслідок чого здійснювали їх переоформлення на представників терористичних організацій.

На даний момент нами встановлені троє потерпілих, які дали визнавальні покази і дізналися про те, що у них уже немає прописки й житла у м. Донецьку,  випадково зайшовши до відкритих реєстрів рухомого й нерухомого майна. Крім того, слідством встановлено ще 7 фактів: тут показана печатка, яку ми вилучили і всі ці штампи. Хочу наголосити, що звертаюся, може це буде трішки контраверсійно, але звертаюся до усіх, хто нас дивиться, у тому числі і наших українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях районів Донецької і Луганської областей. Або до тих всіх переселенців і біженців, які, в силу військових дій на сході України, проживають на території всієї України. Перегляньте всі, зайдіть до реєстрів нерухомого майна – вони відкриті – передивіться, чи не відбулися там зміни. Якщо відбулися, подавайте відповідні заяви до військової прокуратури або до Служби безпеки. Ми перевіримо на причетність цих змін шляхом цих підроблених документів, які здійснювала діючий суддя.

Хочу наголосити, що суддя в 2014 році виїхала з Криму. Їй було невідкладно надана посада за переведення і вона отримала посаду судді в Білгород-Дністровському суді Одеської області, тимчасове житло і повноваження іменем Української держави приймати рішення. Одночасно, під час обшуку у неї були вилучені довідки реєстраційних служб ДНР, витяги з реєстру, копії судових рішень суддів, які працювали в Донецьку в 2013-14 роках, під прізвищами яких вона виготовляла ці підроблені рішення і переправляла в місто Донецьк.

Крім неї, затриманий співучасник і головний організатор цієї афери і злочину, який був комунікатором між підозрюваною суддею і так званим заступником внутрішніх справ, заступником Міністра внутрішніх справ ДНР, який координував і отримував фінансовий зиск від цих оборудок, які здійснювалися на нашій території суддею, яка виносила рішення у кримінальних провадженнях  іменем України. При цьому самому, вона обкрадала своїх земляків, які позбувалися житла. Одним із заявників виявилася жінка, яка випадково у м. Львові, будучи на роботі, випадково зайшовши оформити доручення, вияснила, що вона позбулася вже, майже як рік, свого житла.

І з того часу ми працювали, щоб знайти, де це відбулося.

Ми це встановили.

Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру

Military_Prosecutor_31. Радник Президента Російської Федерації Глазьєв С.Ю. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ст. 436, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

2. Колишній повноважний представник Президента Російської Федерації в “Кримському федеральному окрузі”Бєлавєнцев О.Є. – ч. 5 ст. 27,ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

3. Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Шойгу С.К. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

4. Заступник міністра оборони РФ генерал армії Булгаков Д.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

5. Заступник міністра оборони РФ генерал армії Панков М.О. – ч. 5 ст. 27, 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

6. Начальник Генерального штабу ЗС РФ – перший заступник Міністра оборони РФ генерал армії Герасимов В.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

7. Перший заступник начальника Генерального штабу ЗС РФ генерал-полковник Богдановський М.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України

8. Заступник начальника Південного військового округу ЗС РФ генерал-лейтенант Турченюк І.М. – ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

9. Заступник Головнокомандувача ВМФ РФ віце-адмірал Федотенков О.М. – ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

10. Командуючий Чорноморським флотом РФ адмірал Вітко О.В. -ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27, ст. 113, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

11. Перший заступник командуючого ЧФ РФ віце-адмірал Носатов О.М.– ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

12. Заступник командувача – начальник берегових військ ЧФ РФ генерал-майор Остриков О.Л. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

13. Начальник управління бойової підготовки ЧФ РФ капітан першого рангу Чесноков О.Є.– ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 43 7КК України.

14. Заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ підполковник Карпушенко В.В. – ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

15. Командир 41 бригади ракетних кораблів ЧФ РФ капітан першого рангу Толмачов О.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

16. Командувач 20 загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ генерал-майор Кузовлєв С.Ю.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

17. Командир 200-й окремої мотострілкової Печенегської бригади ЗС РФ генерал-майор Цеков О.М.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

18. Командир 34 окремої мотострілкової бригади ЗС РФ генерал-майор Зусько М.С.–ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

19. Заступник командуючого 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ генерал-майор Нікіфоров Є.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

20. Командуючий 58 армії Південного військового округу ЗС РФ генерал-лейтенант Гурульов А.В.– ч. 3 ст. 110, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.

Щонайменше три тисячі українців незаконно утримувалися на окупованій території від початку конфлікту на сході України

На підставі свідчень осіб, які перебували в цих місцях, встановлено, що були створені системи охорони і конвоювання. В місцях незаконного утримування перебували від 200 до 300 осіб українських громадян і військовослужбовців, з примусовим виконанням ними важких робіт, незалежно від статі. Усі вони зазнавали жорстоких тортур, побиття, катування, а в окремих випадках здійснювалися вбивства. Заручники утримувалися у непридатних для будь-якого людського перебування приміщеннях, позбавлялися харчування, можливості справляння фізичних потреб, і насамперед, необхідної медичної допомоги.

Щодо результатів розслідувань агресії Росії проти України

Військова прокуратура розслідує понад 100 кримінальних проваджень, об’єднаних в одне, щодо розв’язання Росією війни проти України для передачі матеріалів до Міжнародного кримінального суду. Повідомлено про підозру 19 громадянам РФ, 14 з яких є військовими ЗС РФ, які перебували і допитані на території України, з яких оголошено в розшук 11 військових, які буди захоплені під час подій в Іловайську. Анатолій Матіос повідомив, що набрали законної сили і вступили в дію 4 вироки, 5 осіб визнані винними у веденні агресивної війни проти України.

Є всі підстави вважати, що волноваський теракт – це була спланована акція

 

По зібраним доказам є всі підстави вважати, обґрунтувати процесуальним шляхом, що цей навмисний обстріл спрямований на розпалювання панічних наслідків, для настання трагічних наслідків саме проти мирного населення у р. Волноваха, де на той момент йшли на території Дебальцеве важкі бої, і це була спланована акція. На даний момент особи, які брали безпосередню участь в обстрілі саме того квадрата, де пересувався біля одного з опорних пунктів рейсовий автобус, не встановлені.

Довідково: 13 січня 2015 року в результаті обстрілу загинули 12 пасажирів автобуса, що слідував за маршрутом “Донецьк-Златоустівка”, 18 – отримали поранення.

Росія випадково опублікувала кількість своїх втрат на війні в Україні – Forbes

Правда завжди перемагає! Її навіть тотальна пропаганда Путіна-Маркіна-Лаврова не взмозі заховати!

200

Дані свідчать, що в Донбасі станом на лютий загинули дві тисячі солдатів РФ.

Президент Росії Володимир Путін розпорядився засекретити кількість загиблих російських солдатів “в мирні часи”. Якщо сім’ї розголосять, що їх рідні загинули в Україні, вони втратять всі виплати і пенсії. Крім того, за такий розголос встановлено кримінальне покарання.

Матерів загиблих солдатів РФ оголосили “іноземними агентами” за те, що вони збирали дані про кількість втрат на неоголошеній війні. Дисидента Бориса Нємцова вбили за його дослідження про участь армії Росії у війні на Донбасі. А правозахисники через перешкоди з боку влади змогли підтвердити лише кілька сотень втрат. Однак справжні дані, схоже, все ж потрапили в пресу.

Про це на сторінках Forbes  пише Пол Родерік Грегорі. Російське видання “Ділове життя”, яке робить звіти про ринки, фінанси та бізнес, ненавмисно оприлюднило кількість загиблих російських солдатів в одному з аналітичних матеріалів під назвою: “Зростання виплат військовим в 2015 році”.

У ньому було зазначено скільки російських солдатів загинуло і було поранено на війні в Україні. Цензори швидко видалили цифри, але їх вже підхопили інші журналісти. Крім того, дані залишилися в веб-архіві. Один з розділів звіту був сформульований так: “Компенсація військовому персоналу за участь у бойових діях в Україні в 2014-2015 роках”. “Так, для сімей загиблих військових, які брали участь у військових діях в Україні, грошова компенсація становить 3,000,000 рублів, а тим, хто отримав інвалідність під час бойових дій – 1,500,000 рублів. Крім того, передбачена виплата контрактникам “бойових” за кожний день перебування в зоні військового конфлікту в розмірі 1800 рублів. Всього станом на 1 лютого 2015 року вже видана грошова компенсація для більш ніж 2000 сімей загиблих та для 3200 військових, які отримали важкі поранення і визнані інвалідами “, – говорилося у видаленій статті російського видання.

Експерти часто дізнавалися про секрети СРСР завдяки радянській пресі. Особливо такі дані можна було знайти в фінансових і технічних журналах. Виплати сім’ям загиблих російських солдатів повинні були відбитися на якійсь із статей бюджетних витрат. Російське видання підсумувало, що витрати на компенсації склали 20 мільйонів доларів. Це, звичайно, невелика частина від 50-мільярдного військового бюджету Росії. Але досить значна сума, щоб стати підкатегорією бюджету.

“Ділове життя”, випадково оприлюднивши справжні дані про загиблих російських солдатів на війні в Україні, остаточно розбила міф Володимира Путіна про “незначну кількість російських патріотів”, що загинули на Донбасі, “воюючи проти неонацистів”. Також стає очевидним, що Кремль бреше про відсутність російської армії на українській території.

І незважаючи на всі ці докази лише чверть росіян вірить у те, що Росія ввела війська в Україну. Це при тому, що дві тисячі російських солдатів лежать у могилах, а ще три тисячі інвалідів живуть поруч з тими, хто не вірить, що вони були на Донбасі. І чим більше покалічених і загиблих буде з російської сторони, тим більше буде рости ця віра.

Крім того, в Росії блогери знайшли могили загиблих на Донбасі спецназівців РФ. На доказ своїх слів вони опублікували фото і відео з місць поховання військових. Російська влада продовжує спростовувати інформацію про направлення на Донбас військовослужбовців РФ. А в доповіді Бориса Нємцова йшлося про те, що російські солдати масово гинули на сході України в два періоди.

Перша хвиля нараховувала не менше 150 трун з позначкою “Вантаж-200”. Тоді найбільші втрати були в Іловайську. За інформацією джерел Нємцова, інформацію вдалося приховати лише тому, що родичі отримали в якості компенсації за загиблих по 3,000,000 рублів, при цьому даючи підписку про нерозголошення під загрозою кримінального переслідування.

Джерело: ZN.ua