"Matios"

ЧОРНО-БІЛА ВІЙНА або WELCOME TO WAR

Війна є чорно/білою. В усіх сенсах. Що б про неї не писали або розповідали, на війні треба бути постійно. Треба в ній жити. Багато чого треба…

Я не живу тут.

Так, багато буваю на Сході нашої України – робота така, але не живу тут постійно, як багато наших бійців.

Багато разів збирався написати про те, що бачив, бачу та, напевно, ще побачу.

Але… як тільки повертався у «мирно кольоровий», не чорно/білий Київ, бажання зникало.

І чомусь завжди згадував Орвелла. Ось це… «Щоб вижити, потрібно битися, а коли б’ються, неможливо не забруднитися. Війна — зло, але часто менше зло. Ті, що взяли меч, гинуть від меча, а ті, хто не взяв меч, гинуть від хвороб. Уся військова пропаганда, усі крики, брехня і ненависть йдуть завжди від людей, які на цю війну не підуть.»

Ну ось таке!)

Для тих, хто не знає:

– Лівий Орвелл зневажав усіх, особливо тих лівих, хто любив теоретизувати про ситуації, в яких ніколи не побував. Це мені зрозуміло і близько. Я не є лівим за своїми поглядами, як класик антиутопії, але я можу здогадуватись про його мотиви. Але мені важко зрозуміти-як лівий радикал Орвелл закінчив життя аполітичним лібералом, а наприкінці життя передав властям список більше ста активістів лівого руху, за якими слід стежити?

Мені дійсно важко зрозуміти ці мотиви Орвелла, але напевно він розумів/виправдовував себе/знав що і чому робить.

Напевно він теж думав-що ж там є між ч/б війною та відтінками кольорів мирного життя.

Орвелл насамперед зараз багато чому може навчити. Хоча б цьому висновку:

Щоб ми з вами не опинились в АНТИУТОПІЇ! Щоб дати мир та спокій нашим майже 4,5 мільйонам співвітчизників по ту лінію розмежування – треба знайти саме цю різницю між ч/б та відтінками кольорів.

І ВОНА, ЦЯ РІЗНИЦЯ ТОЧНО Є!

А тим, хто любить теоретизувати про ситуаціі, у яких ніколи не бував/ чи вже відпочиває на парламентсько-канікулярних морях/океанах або точить зуби для політичного реваншу можу сказати одне – WELCOME TO WAR!

На сьогоднішніх фото: чорно біла героїчна 92 бригада, Авдіївська промка, шахта Бутовка, міст у Донецьку, куди ми обов’язково скоро повернемося, чорно білі окопи багнюки і поту, рясно политі кров’ю українського ВОЇНА.

Читати далі…→

Урочистості з нагоди святкування Дня судового експерта та 105-ї річниці створення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ)

В «Українському домі» у Києві відбулися урочистості з нагоди святкування Дня судового експерта та 105-ї річниці створення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Читати далі…→

Брифінг. 04 липня 2018 року

 

04.07.2018 року Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру одному із колишніх народних депутатів України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257 (організація озброєної банди з метою нападу на окремих осіб); ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 (організація викрадення людини – полковника міліції, з корисливих мотивів, за попередньою змовою організованою групою, способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки); ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 (організація вбивства полковника міліції – умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла умисне вбивство); ч. 3 ст. 27, ст. 348 (організації вбивства працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків); ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 263 (організація придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу); ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 146 (організація готування викрадення людини – керівника банківської установи, з корисливих мотивів, за попередньою змовою організованою групою, способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, із застосуванням зброї, що могло спричинити тяжкі наслідки) та ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 (організація готування до вбивства керівника банківської установи – умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

…Організатор вбивства на той час встановлений не був, а справа стосовно нього виділена в окреме провадження. Військовими прокурорами активізовано роботу у кримінальному провадженні, у результаті чого отримано беззаперечні докази, які дозволили встановити та притягти до кримінальної відповідальності організатора вказаного умисного вбивства…

Мотивами замовлення вчинення зазначеного злочину стали помста за професійну діяльність полковника міліції та бажання перешкодити останньому продовжувати виконання своїх обов’язків.

Так, ним виявлено конвертаційний центр, який діяв на базі комерційного банку у м. Донецьк, кінцевим бенефіціаром якого був один із колишніх народних депутатів України. Діяльність зазначеного конвертаційного центру правоохоронцями була припинена, до кримінальної відповідальності притягнуто три службові особи указаного банку.

Подальша професійна діяльність співробітника МВС була спрямована на виявлення та припинення протиправної діяльності інших конвертаційних центрів на території Донецької області, що не влаштовувало замовника злочину.

Читати далі…→

Августо Піночет уже стукає у наші двері. Інтерв’ю для видання INSIDER. 25 червня 2018 року

–  Кілька місяців тому ви могли стати керівником ДБР, якби домовились з Арсеном Аваковим і Арсенієм Яценюком, чому не пішли на таку угоду.

–  А була така пропозиція?

– Кажуть, що була…

–  І що взамін? Посада голови ДБР взамін чого?

– Скажіть ви.

–  Це все ваш навколополітичний інсайд з обговорення кимось мого дещо демонізованого образу. Я все роблю публічно. Маю розкіш бути собою, на відміну від всіх тих, хто подаються, позиваються чи без спроможності відповідати критеріям отримують ті чи інші посади за проведеними “конкурсами”. Можу собі дозволити кепкувати над недолугістю того, хто виграв конкурс.

– Труби.

– Інструмента – як за прізвищем, так і за світоглядною функцією.

– Про вас якраз кажуть, що ви тому і не отримали цю посаду, бо не були б чиїмсь інструментом.

– Я інструмент права, як би це патетично не звучало. Є речі табуйовані для любої притомної людини як от рабство чи здача себе в оренду довічно. Тому дорожу честю своєї фамілії і власним професіоналізмом, який для чужих є табу.

– Ви хочете сказати, що в нашій державі табуйований професіоналізм?

–   Ні, в нашій державі справжніх професіоналів залишилося мало. Вони є у надлишку лише в сегменті майбутніх суб’єктів антикорупційного суду. Там у цій корупційній царині “високі професіонали”. Я це хоч із сумом, але категорично стверджую. Але це “високі професіонали” доміно і шашок, не шахів. Професіоналізм паразитів на добробуті народу, який через це з великим скепсисом а подекуди з ненавистю відноситься до всіх державних інституцій. А тому – скільки б ми не волали про щастя народу – а я маю відношення до влади теж – це має таке відношення до щастя як свиня до неба.

– Вам в очі казали, що ви не будете керівником ДБР.

– Ну так – оголосили результати конкурсу, за якими з усього складу лише двоє проголосували за мене. Не підійшов за “критеріями” на думку “незалежних” високих професіоналів з конкурсної комісії.

– А неофіційно?

– Я не веду політичних перемовин, бо не є політичною фігурою. Диспозицію політичного колгоспу я добре знав і добре розумів.

–  Тобто ви пішли ва-банк?

–  Я завжди іду ва-банк, коли впевнений у своїй правоті і спроможності. Відсутність результату щодо ДБР – це лише Боже провидіння, яке підказує, що певно на той час мені це не було потрібне. Маю функцію, яку досконало виконую на своїй посаді в міру своїх сил і можливостей.

–  І в чому зараз ваша функція?

–  У тому, щоб путами права і закону зв’язати страшні речі, які породила війна.

– А якщо без філософських і ліричних сентенцій, а на прикладах, то чим ви зараз займаєтесь?

–  Функцію прокурорського нагляду ніхто не відміняв.

–  Тільки нагляду, бо слідства у вас більше немає.

–  В державі є інші нові органи слідства. Навіть є один орган досі практично ненароджений.

–  А хто веде слідство зараз у тих справах, які колись відносились до вашого відомства – МВС, СБУ?

– Внаслідок вже піврічного продування труби перед початком гри тепер так – хто зареєстрував, той і розслідує. Ходити з простягнутою рукою і просити реєструвати злочини я нікого не буду! Водночас спостерігаю іншу тенденцію – самі смердючі справи, які на слуху у всієї держави, не кажучи вже про дезертирів, ДТП, нестатутні стосунки, вбитих і воскреслих журналістів, підривів – над всім цим здійснює процесуальне керівництво військова прокуратура.

Чому так? За листами, клопотаннями до Генпрокурора керівників органів, які ведуть розслідування. Чому? Бо лише ми біжимо вперед, і ніколи не назад. Від військової прокуратури немає витоку інформації. Ми робимо все за законом і гіпершвидко. Так завше є в житті – коли треба тушити пожежу, то всі шукають відра і воду. Так от – ми у критичних моментах такий собі державний універсальний пожежник, незважаючи на те, чи це наша підслідність, чи ні. Бо в державі більше майже не залишилося дієздатних та “непротікаючих” прокурорських підрозділів.

–  Але при цьому вас звинувачують у тому, що для того, щоб зберегти своє відомство, ви заблокували конкурс на інші посади в БР і заборонили підлеглим подаватися на конкурс до ДБР.

– О, знову я демон або майже головний негативний персонаж Гаррі Поттера, про якого кажуть, “той що його імені не можна назвати”. Так і я – ще не встиг розродитися першим звуком інструмент, як Матіос уже щось заблокував. Таке можуть говорити лише мало освічені та необізнані з правом інструменти чужої волі. То виходить, що я розумніший ніж вся система комітету з нацбезпеки з усіма витікаючими наслідками не дуже вдалого ручного керівництва.

Читати далі…→

Про СЕНСИ і СМИСЛИ

Так. Я маю досвід. Подекуди, на погляд тих, чи інших непоінформованих, – заздрісно успішний:

  • «совіцьке» село, на страху пронизане комуністичною пропагандою;
  • у 14-річному віці від батьків вчитись життя в обласному центрі;
  • 2 роки армії на зламі СРСР; -напівголодні 90-ті;
  • дико динамічний (аж до розриву країни) початок 2000-них, коли у прокуратуру надовго рекрутували “піскунівських”, що на практиці не цуралися і привнесли у ПРАВО слово “хабар”;
  • «демократичні» аж до державного хаосу взаємопоборення 2005-2009;
  • чотири роки державного (винятково українського) культурного занепаду і тотального “кримінального шансону” недобутої каденції “легітимного” Януковича;
  • СЕНС і СМИСЛ сплаченої кров’ю ГІДНОСТІ початку 2014… – а далі кров: ВЕЛИКА людська українська КРОВ 2014-2018 за законами МИРНОГО ЧАСУ(!!!);
  • війна, що стала ВІЙНОЮ без назви і без дати навіть приблизного її закінчення.

Як жити з цим притомній більшості тих, хто думає і відчуває так, як я?! Почасти мій досвід життя – це болючі синці і частково загоєні травми трОщення. Але вже суцільна для всіх ТРОЩА навіть найпростіших людських СЕНСІВ і СМИСЛІВ триває. І це не просто КРАХ окремо взятого життя, а моє щире і болісне НЕрозуміння подальшого руху ДЕРЖАВИ і КРАЇНИ, де я народженим, як умію, живу та люблю.

Після таких разючо різних 80х-90х-кінця і початку 2000х – на обрії уже видніються мої життєві 50. Запитую себе – а що у перспективі? Пошматована країна, що навіть із зовні нав’язаними кейсами ніяк не знайде спромоги на свою тверду Державу? Хаос під назвою реформ, що у мирних ніби містах вистрілами та вибухами щодня шматує страхом чи не кожне людське життя? Що далі? А далі – моє та нашої Держави примарне майбутнє у примітиві броунівського руху набридлих аж до оскомини політиків, що не у змозі продукувати розумні СЕНСИ і СМИСЛИ життя, скільки би вони не вживали слова “новий” і «реформи».

Перефразую вічне – “Знання примножують смутки, глибокі знання- їх глибину”. Соціальні ліфти ( як у будинках під обслуговуванням ЖРЕПівськими швондєрами) – недієздатні та реально засрані: нещирістю, злістю, скепсисом та зневагою до абсолютно всіх державних інституцій. То де мені – мало не до блювотиння обізнаному у теперішніх реаліях України, а на думку інших – заздрісно успішному-, посеред оцього всього шукати нові СЕНСИ і СМИСЛИ? Може, ВИ знаєте? Я знаю…. Але чи це комусь потрібно?! Нерідко жорстока і жорстка правда, озвучувана мною, доводить до люті і тих, хто РОЗУМІЄ, і тих, хто живе за принципом «аби не гірше». І ось я питаю: ми, ми всі, сущі саме в такій Україні, якою вона є тепер, ГОТОВІ СЛУХАТИ І ЧУТИ ПРАВДУ? Чи тільки “абиякосьбуде” чекатимем на преференції від тих, хто раз по раз десятки років бреше нам і бреше? І бреше лиш тому, що ми найбільш “притомні” і сприйнятні до брехні, а не до ПРАВДИ під своїми іменами.

Джерело УНН

Интервью интернет-изданию “Гордон” от 14 июня 2018 года.

— Почти четыре года в Украине идет необъявленная война с Россией. За все это время скольких пленных с российскими паспортами задержала украинская армия?

— Ой… Я-то ожидал этого вопроса, но хотел бы начать с другого. Грустно говорить о последствиях того, что произошло 18-20 числа в феврале четыре года назад. Без каких-либо причин погибли люди, светло верившие, что мы через четыре года будем жить в другой стране. Страна, действительно, другая. Страна воюющая.

— Эта страна лучше или хуже?

— Она стала полигоном для больших геополитических упражнений стран-гегемонов. К таковым относятся страны, обладающие ядерным оружием. Украина, к сожалению, не обладает ядерным оружием и должна применять, извините, устаревшие вооружения времен Советского Союза. Очень важно было получить сигнал в виде тех же самых Javelin. Что касается граждан России, то военными спецслужбами было задержано, при различных обстоятельствах, 11 граждан Российской Федерации. Установлено, что среди них три кадровых военнослужащих.

Обвинительные акты в отношении их всех направлены в суд, обвинение в участии в террористических организациях. Вынесены приговоры, которые не отменены. То есть вся линейка украинского законодательства пройдена. Таковы документальные данные, позволяющие нам обращаться в международные судебные институции, и эти документы уже переданы через Министерство иностранных дел. В подтверждение факта формы участия соседней страны в гибридной войне.

Почему я настаиваю на слове «гибридная»? Мы все пользуемся айфонами, но забываем посещать библиотеку. Мы живем в ленте новостей, но нечасто пытаемся вникнуть в суть проблематики. Как можно захватывать военнопленных, если не вести наступательных действий? Мы обречены не вести их, поскольку реально понимаем, что экономический потенциал наших стран несоразмерен. России и Украины. Но — мы их осудили, военных. На территории Донецкой и Луганской областей российскими военными сформированы два армейских корпуса. «1-й армейский корпус народного ополчения ДНР» со штабом в городе Донецке. И «2-й армейский корпус народной милиции» со штабом в городе Луганске. Созданные корпуса укомплектованы за счет членов незаконных вооруженных формирований из местного населения, частично — за счет мужчин, прибывших из Российской Федерации, которые по тем или иным мотивам решили участвовать в боевых действиях на территории суверенного государства. А также — за счет военных советников, офицеров вооруженных сил России с прямым подчинением — прислушайтесь! — 12-му командованию резервом Центра территориальных войск Южного военного округа вооруженных сил Российской Федерации.

Следовательно, центр принятия штабных и управленческих решений находится на территории сопредельного государства. Это тонкие вещи, возможно, скучные для восприятия. Но сухая штабная статистика дает понимание: против нас воюет отформатированная, хорошо экипированная «в военторге» и обеспеченная военная сила. Более 35 тысяч человек.

Читати далі…→