Інтерв’ю. “Юридична газета”. 05 березня 2018 року

– Пане Анатолію, які завдання вирішує Закон про деокупацію? Як змінює правове поле?

– Юридичною мовою з 24.02.2018 р. це Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Така остаточна назва законопроекту, який для зручності називали «Законом про деокупацію». З моменту його голосування в остаточній редакції «з голосу» нардепа Вінника та до оприлюднення цей Закон не бачив і не читав ніхто з тих, хто має його виконувати й жити! Це мало схоже на правову державу. Робити право неправовими методами – це беззаконня. Вся країна не може жити за законами «з голосу» так званих корифеїв законотворчої думки як то Вінник чи ще більш освічений Лозовий, який фактично вже похоронив правоохоронну систему держави та порівняно цілісну систему КПК України.

Закон про деокупацію створив нову, дещо гібридну, з огляду на імплементацію окремих положень інших законів, правову основу для вирішення не під час воєнного стану силами та засобами Збройних Сил Украї ни та інших збройних формувань (МВС, Національна поліція, СБУ та інші органи державної влади), завдань зі стримування ворожої агресії, а в майбутньому, у разі внесення відповідних змін – відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

Слід визнати, що Парламент у тексті Закону (а не як раніше, постанови) назвав вже 4 роки очевидні речі своїми іменами (Російську Федерацію – агресором; квазіоргани «ДНР» та «ЛНР» – окупаційною адміністрацією РФ). Окрім того, Закон закладає правову основу для подальшого збору державою інформації та доказів для притягнення РФ до відповідальності за принципами й нормами міжнародного права за гібридні форми фактичної війни. Необхідність прийняття цього закону з популістськими законодавцями давно перезріла, але краще пізно, ніж ніколи.

З іншого боку, згадується аксіома: «Пусті голови – це майстерні диявола». Особливо, якщо вони залучені до створення правового поля, яке вирішує питання війни, миру і життя потерпілих від геополітичних баталій людей!

На жаль, цей Закон дає відповіді лише на частину проблем, які породила гібридна агресія Російської Федерації. Певні та не другорядні положення цього Закону на практиці даватимуть безліч підстав для нерозуміння та несприйняття порядку їх застосування з боку населення Донецької та Луганської областей, особливо обсягу прав, повноважень та обов’язків залучених для стримування ворожої агресії осіб. Риторичним також залишається питання про те, хто наглядатиме за дотриманням законодавства цими Об’єднаними збройними силами, які отримали не зовсім конституційні повноваження на невизначеній наразі території? Так само досить розмитими та навряд чи простими для сприйняття населенням окупованих територій вбачаються майбутні повноваження іноземного миротворчого контингенту з мандатом ООН.

Тому змушений констатувати, що практичне застосування цього Закону стовідсотково створить нове мінне поле правових проблем!

Саме через це ми неодноразово звертали увагу всіх причетних на ці проблеми та пропонували, щоб саме Законом було закріплено право військової прокуратури здійснювати у повному обсязі нагляд за додержанням та застосуванням законів у військових формуваннях (хоча б тимчасово на період як АТО, так і дії Закону про деокупацію). Однак, на жаль, політики нас не почули.

– Як Ви вважаєте, чи матиме Закон юридичні наслідки для людей, які мешкають у прилеглих до окупованих та на окупованих територіях?

– Тут ще більша юридична дилема. На перший погляд, здається, що Закон дає надію та юридичні наслідки для громадян, які проживають на окупованих та прилеглих до них територіях. Ст. 5 Закону говорить, що органи державної влади та їх посадові особи для забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях вживають заходів для захисту прав і свобод цивільного населення. Однак наразі забезпечити цю норму на практиці можливо, а Конституцію України для населення квазі ОДЛО щодо прав та їх гарантій ніхто не скасовував, тому додатково констатувати очевидні речі у Законі про деокупацію щонайменше виглядає дивним.

Водночас ст. 6 дає такий перелік: захист основоположних політичних та громадянських прав і свобод людини; вжиття заходів для звільнення Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації всіх незаконно затриманих, утримуваних громадян України; сприяння забезпеченню відновлення порушених матеріальних прав; надання правової та гуманітарної допомоги, у тому числі із залученням міжнародної допомоги; забезпечення доступу до навчальних закладів та засобів масової інформації України.

Натомість Закон констатує, що Україна не несе відповідальність за незаконні дії Російської Федерації чи її окупаційної адміністрації; саме Російська Федерація як держава-окупант несе відповідальність за порушення прав цивільного населення; за фізичними та юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Закон фіксує той факт, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації, яка суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи.

Тим самим визначено відповідальність Російської Федерації за всі порушення прав і свобод людини та громадянина, створено юридичні підстави для повернення у майбутньому фізичним та юридичним особам майна, що було незаконно у них відібрано. На думку законодавця, саме ці положення в майбутньому будуть основою для захисту громадянами своїх прав у національних та міжнародних судах.

Однак мушу зазначити, що не можна змусити людей любити та молитися так і тим Богам, як комусь хочеться. Я так кажу з огляду на феєричний (часто «з голосу») досвід державотворення та законотворення значної кількості обранців під куполом ВР.

Через декларативний характер Закону лише час та життя покаже, наскільки ефективною буде діяльність органів державної влади з реалізації його положень, насамперед, щодо захисту прав і свобод людини.

Читати далі…→

Слідство впритул наблизилося до реальних людей, які поставили терористичні акти в Україні на потік

Зараз у декількох областях України одночасно працюють і слідчі Служби безпеки, і військові прокурори, тому що фіксування і закріплення показів, наданих цією громадянкою, яка підозрюється у здійсненні терористичного акту, є надзвичайно важливим.

Хочу підтвердити слова голови Служби безпеки України Василя Сергійовича Грицака про те, що слідство – а всі теракти відносно полковника Шаповала, Хараберюша і окрім вбивства Шеремета – процесуальне керівництво або розслідування здійснюють слідчі військової прокуратури і Служби безпеки, ми впритул наблизилися до реальних людей, які поставили терористичні акти на потік, що викликає велику тривогу, переживання і страх у суспільстві, оскільки такі терористичні акти з застосуванням зброї в столиці, вибухівки, є надзвичайно критичними як для безпеки громадян, так і іміджу спроможності державних інституцій, правоохоронних органів для виконання своїх функцій по безпеці громадян.

Можу стверджувати, що на території Донецької та Луганської областей – неконтрольованих територій – діють спеціальні центри, які координуються кадровими офіцерами спецслужб. Прізвища і конкретні дані цих людей слідство має. Діють ці спеціальні центри, які поставили терористичні акти на потік. Допомогу у виконанні цих актів надавали досить значна кількість громадян, які проживають на території нашої держави в різних областях. Мотиви дій або матеріальної зацікавленості цих людей які байдуже, розуміючи обставини того, що  вони кому передають і на що воно схоже – а це була безпосередньо вибухівка – ми будемо встановлювати.  Зараз іде робота над тим, щоб цих людей затримати.

Чому я це говорю?

Ми будемо дбати в силу всіх тих скромних, наголошую, скромних можливостей, які нам надані Законом, величезного відсотку критичного відношення з боку суспільства, а також медійної спільноти. Ми будемо робити цю роботу і робити цю роботу не тільки по відношенню, скажемо так, територій, які підконтрольні українській владі, українській державі, а і територій, які тимчасово окуповані: Донецької, Луганської областей і Автономної Республіки Крим.

Справу поціновувача елітного алкоголю направлено до суду

Military_Prosecutor_3Військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України завершено досудове розслідування та скеровано до суду обвинувальний акт щодо співробітника військової контррозвідки СБ України, якого на початку травня 2016 року військовою прокуратурою затримано на хабарі.

Як повідомлялось раніше, старший оперуповноважений одного з відділів Управління СБ України, який був відряджений для виконання службових обов’язків до зони проведення АТО, самовільно перебуваючи у м. Херсон, забажав збагатитися за рахунок інших осіб.

За здійснення впливу на уповноважених службових осіб військкоматів області з метою вирішення питання в інтересах третьої особи щодо ухилення від проходження військової служби та видачі військового квитка, правоохоронець вимагав та одержав від громадянина Н. неправомірну вигоду в сумі 5,000 грн. та 4 пляшок елітного алкоголю.

5 травня 2016 року поціновувачу елітних спиртних напоїв повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом) КК України.

Наразі нечистому на руку правоохоронцю загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

За корупційну діяльність засуджено працівника обласного Управління СБУ в Рівненській області

Military_Prosecutor_38 серпня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області визнав винним старшого оперуповноваженого в ОВС другого сектору відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ в Рівненській області у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Доведено, що майор Г. одержав 20,000 грн хабара від підприємця за нестворення перешкод у веденні ним господарської діяльності. У якості додаткового бонусу правоохоронець вимагав талони для отримання 400 літрів газу.

Як повідомив військовий прокурор Луцького гарнізону Євген Давидов, суд врахував всі обставини і засудив зловмисника до 20,400 грн штрафу з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 рік.

До суду направлено кримінальні провадження стосовно високо посадовців правоохоронних органів Чернівецької області

Military_Prosecutor_3Військовою прокуратурою Південного регіону України до суду спрямовано обвинувальні акти стосовно заступника начальника Управління СБ України в Чернівецькій області, начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції області та двох начальників відділів прикордонної служби Чернівецького прикордонного загону.

Зокрема, керівники цих підрозділів у 2015 – 2016 роках неодноразово вимагали і одержували від контрабандистів неправомірну вигоду на загальну суму понад півмільйона гривень за сприяння незаконному переміщенню через державний кордон із України в Республіку Молдова та у зворотному напрямку вантажів, здійснюючу при цьому «кришування» їхньої незаконної діяльності

Дії правоохоронців кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, прикордонників – додатково ще за ч. 3 ст. 369 КК України

Про підготовку операції знало 6 чоловік

 

Про підготовку операції знало 6 чоловік. Начальник СБУ, перший заступник, Міністр внутрішніх справ, начальник департаменту, кінцеву мету, я і слідчий. Коло було надзвичайно обмежено.

Мені прийшлося разом з оперативниками проживати в Рівненській області в спартанських умовах 1,5 доби до початку операції. Для чого це було потрібно? Ніколи, за історію всієї прокуратури  заступника прокурора області не затримували за створення злочинної організації, для усунення можливих ексцесів, в тому числі можливого бунту і підтягування тих, хто сприяв або вибирав оцих, так званих кріпаків, які видобувають  незаконно бурштин. Прийшлося їхати. Особисто затримання прокурора області,  обшуки його кабінету проводив я особисто.

На хабарі затримано співробітника військової контррозвідки СБ України

Military_Prosecutor_2Військовою прокуратурою Херсонського гарнізону спільно із співробітниками представництва внутрішньої безпеки УВБ СБ України в Херсонській області при одержанні неправомірної вигоди у сумі 5,000 грн. затримано старшого оперуповноваженого одного з відділів Управління ГУ ВКР ДКР СБ України.

Зазначений офіцер, який був відряджений для виконання службових обов’язків до зони проведення АТО, самовільно перебуваючи у Херсоні, вдруге вирішив поживитися за рахунок інших. Будучи службовою особою правоохоронного органу, він вимагав та отримав від громадянина хабара за здійснення впливу на уповноважених службових осіб військкоматів області з метою вирішення питання в інтересах третьої особи щодо ухилення від проходження військової служби та видачі військового квитка.

Раніше, у березні-квітні 2016 року, посадовець вже отримав від громадянина неправомірну вигоду у сумі 1,600 грн. та 4 пляшки елітних спиртних напоїв на загальну суму 4,000 грн. Та цього хабара тоді здирнику виявилось замало.

Наразі проводяться першочергові слідчі дії щодо встановлення причетних до вчинення злочину інших осіб, а також збираються докази інших корупційних дій та службових зловживань з боку співробітників військової контррозвідки СБ України.

Також готується повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України (зловживання впливом), та клопотання до суду щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Досудове розслідування триває.