Як забезпечити дисципліну?
Чи забезпечить покарання належну дисципліну?
Чи є невиконання наказів однією з причин «котлів» та невиправданих втрат?
Чи поменшає п’яних, мародерів, дезертирів із запровадженням гауптвахти й дисциплінарних батальйонів?
Наскільки дисципліна на фронті залежить від поведінки командирів?
Козелецький районний суд Чернігівської області погодився з позицією військової прокуратури Деснянського гарнізону Центрального регіону України та з урахування обставин вчиненого військовослужбовцем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, призначив йому покарання у виді арешту строком на шість місяців із відбуттям покарання на гауптвахті.
Встановлено, що призваний за мобілізацією військовослужбовець військової служби однієї з військових частин Деснянського гарнізону, після закінчення відпустки, маючи об’єктивні можливості для повернення в установлений час, своєчасно без поважних причин не з’явився на службу та був відсутній з 19 вересня 2014 року по 30 березня 2015 року, після чого, усвідомивши протиправність своїх дій, добровільно прибув до військової частини.
При винесенні вироку суд врахував визнання вини військовослужбовцем, його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння у розкритті злочину.
Довідково: санкція частини 3 статті 407 КК (самовільне залишення військової частини або місця служби) України передбачає покарання від 3 до 7 років.
Військовою прокуратурою Деснянського гарнізону вживаються заходи, спрямовані на оперативне розслідування військових злочинів, вчинених в гарнізоні, та притягнення винних до визначеної законом відповідальності.
Анатолій Васильович, після відновлення інституту військових прокуратур, Вам запропонували очолити Головну військову прокуратуру. Чи були у Вас сумніви, коли Ви погоджувалися на цю посаду?
Я військовослужбовець, оскільки в січні 2008 року був переведений з органів прокуратури в Службу безпеки України, де очолив Львівське обласне управління СБУ та в грудні цього ж року за викриття, документування і порушення кримінальної справи щодо Зварича (екс-судді Ігоря Зварича) Указом Президента мені було присвоєно військове звання генерал-майор. Після цього я 6 років прослужив в Службі безпеки України, де виконував свої функціональні обов’язки офіцера. Я звільнився з військової служби в СБУ і був призначений на цю посаду (заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора). Зараз я знов підписав 5-річний контракт з Міністром оборони на проходження військової служби на посаді, що я займаю.
Чи важко Вам працювати на цій посаді?
Все залежить від системи організації роботи. Якщо ти вмієш і можеш вірно змоделювати мету, визначити механізми, інструменти і спрогнозувати час для досягнення тієї чи іншої задачі – не бачу нічого надто важкого. Це звичайна робота, яка вимагає рутинного вникання в дуже різні питання, особливо на тлі того, що відбувається як зі Збройними силами, так і в державі, в першу чергу це стосується зони антитерористичної операції. Є досить багато спонтанних “пожежних” ситуацій, які вимагають перекроювання власного графіка і щоденного планування, але це робота. Справжній військовий повинен, як кажуть, “мужньо переносити всі тяготи і злигодні військової служби”.
Чи виникають проблеми в процесі відновлення інституту військових прокуратур? Можливо, щось необхідно поліпшити в діяльності?
Немає межі для досконалості. Але хочу сказати, що дуже вдячний Голові держави, поважаю його дипломатичну та управлінську спроможність переконати Верховну Раду, яка на тлі подій на Сході України змогла за 7 днів з моменту розробки проекту змін до Закону проголосувати, а Президент – невідкладно підписати Закон про створення військових прокуратур. І з огляду на те, що цей інститут є не тільки в Україні, але і в багатьох країнах Європи і взагалі світу, військова прокуратура є надзвичайно дієвим інструментом для держави і відстоює зараз зі зброєю в руках територіальну цілісність і незалежність.
Я вважаю, що складнощі росту існують, оскільки в 2012 році, коли ліквідовувалися військові прокуратури, людей примушували звільнятися з військової служби, а військовий прокурор – це офіцер, який підписує контракт з Міністром оборони про проходження військової служби, перебуваючи в підпорядкуванні Генерального прокурора. Багато людей в 2012 році змушені були звільнятися з військової служби нібито за станом здоров’я. Що мені найбільше болить – це дефіцит кадрів, оскільки військова прокуратура досить вузький сегмент прокурорської діяльності, де потрібні професійні знання. В першу чергу – знання оперативно-тактичних дисциплін у військовій сфері, які зобов’язують розуміти і знати предмет перевірок на дотримання законності військовими формуваннями, озброєними частинами і об’єднаннями. По-друге – розуміння, що військова прокуратура абсолютно відрізняється від цивільних норм, плюс має досить яскраво виражений корпоративний дух, історію і деякі особливості комунікації саме в середовищі військовослужбовців.
На ресурсі WikiPedia.Org з`явилася стаття про втрати силових структур України внаслідок російського вторгнення в 2014 році
На ресурсі WikiPedia.Org з`явилася стаття під назвою “Громадяни Російської Федерації, що загинули внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)”.
Ций перелік поповнюється постійно і включає в себе:
Погляд на події в Україні та відповіді на питання.
