"корупція"

Спростування заяви НАБУ щодо Укроборонпрому

5 червня 2019 року Національним антикорупційним бюро поширено недостовірну інформацію про те, що нібито Головна військова прокуратура не надала доступ до матеріалів кримінального провадження про корупцію в Укроборонпромі під час постачання запчастин оборонним підприємствам.

Наголошую – це абсолютна брехня. Ще раз наполегливо нагадую, що в березні 2016 року 87 аркушів доказів я особисто, ось у цьому кабінеті офіційно передав директору НАБУ Артему Ситнику. Передані йому матеріали свідчили про ймовірну причетність ряду цивільних та посадових осіб, а також безпосередньо детективів НАБУ до вчинення корупційних дій та можливого отримання хабарів, тобто вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Такими справами за існуючим Законом має займатися виключно НАБУ. Але після довгих трьох років бездіяльності та розповідей про те, що всі протидіяли НАБУ у цьому розслідуванні, що для пошуків «відбілювача» ця установа та її керівництво видало чергову порцію брехні на Генеральну та військову прокуратуру.

Перша правда в тому, що я стверджую і можу це підтвердити документами, що детективи НАБУ за їх запитом у березні 2019 року отримали від нас повний доступ до всіх матеріалів кримінального провадження. Детективи НАБУ скопіювали всі необхідні їм матеріали у повному обсязі. Це підтверджує складений і підписаний ними протокол. Це є офіційний процесуальний документ. Для тих, хто ігнорує та не знає вимог Кримінального процесуального кодексу України, а саме детективам і керівництву НАБУ, вчергове пояснюю та нагадую норми Закону. Документи про особисте листування будь-якої особи можуть бути видані детективу НАБУ або іншій особі лише на підставі судового рішення, що регламентовано статтею 14 Кримінального процесуального кодексу України. За 3 місяці детективи НАБУ такого дозволу судді не отримували і до Головної військової прокуратури не передавали. Будь-яких запитів про бажання ознайомитись з матеріалами цього провадження протягом трьох років з 2016 по 2019 рік – до виникнення скандалу і журналістського розслідування з боку НАБУ до Головної військової прокуратури не надходило.

Правда друга: я офіційно ще раз наполегливо нагадую шукачам цього «відбілювача» – тобто керівництву НАБУ – на момент ознайомлення детективів НАБУ зі справою в Головній військовій прокуратурі технічні термінали перебували на експертизі для підтвердження автентичності їх змісту, детективам були надані для ознайомлення процесуальні документи про призначення і проведення такої експертизи. Без рішення суду та всупереч елементарній логіці спробу в поза процесуальний спосіб отримати технічні мобільні термінали здійснював детектив НАБУ Л.  Саме він був зазначений у листуванні як посадова особа НАБУ, яка отримувала корупційні презенти та вчиняла інші дії на користь тих, хто діяв незаконно в оборонній сфері, саме цей детектив був притягнутий лише до дисциплінарної відповідальності керівництвом НАБУ за фактами грубих процесуальних порушень у вигляді бездіяльності під час трьохрічного розслідування корупції в оборонній сфері. Слідчі ДБР здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 364, 368 КК України, тобто про зловживання службовим становищем та отримання хабарів, ймовірну причетність до яких має детектив НАБУ Л.  Детективами НАБУ вже отримано доступ до матеріалів експертизи, проведеної у кримінальному провадженні і експертиза підтвердила автентичність листування на носіях інформації з листуванням на мобільних терміналах.

Правда третя у тому, що керівництво НАБУ безпідставно звинувачує прокурорів військової прокуратури у нібито вчиненні «процесуального опору» працівникам НАБУ під час розгляду слідчим суддею клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження.

Нам потрібні дієві силовики, зокрема, і в НАБУ теж, суспільство втомилося, суспільство вкрай розлючене, суспільство ненавидить всіх, хто говорить від імені держави, не можучи довести свою спроможність будь-що зробити.

 

 

 

Програма “Велике інтерв’ю”. Телеканал “112 Україна”. 01 червня 2019 року

– Добрий вечір. Як настрій?

Матіос: Добрий вечір. Чудовий. Коли є що читати, дивитися, є що аналізувати, то це їжа. А коли є їжа – ти не голодний, ти не протестний.

– Мабуть, “голодувати” не доводиться в нинішніх реаліях.

– Є їжа, а є фастфуд. Якщо перехопити, то це фастфуд. Якщо ґрунтовно поїсти, то домашня їжа. Тому думаємо, спілкуємося, щось обговорюємо, на щось не зважаємо. І дивимося, що загальний тренд і тенденції фастфуду дедалі більше переважають в усьому світі. Всі кудись поспішають, ніхто не хоче зупинитися й озирнутися на такі речі, як історія. Історія незмінна. Вона еволюційно розвивається, змінюються декорації, динаміка, але ж, по суті, нічого не змінюється. Добро – зло, сюрреалізм – спроможність, дія – бездіяльність, слова – вчинки тощо.

– Аби тільки від такого фастфуду не заробити виразку.

– Для будь-якої виразки є медична, фармацевтична та інша “мафія”, як кажуть, тому що найбільша мафія – це фармацевтична. Оскільки всі хворіють, всі стрижуться, то є дві професії, вічні: перукар і той, хто дає нам ілюзію, що ми виживемо, вживаючи ті чи інші пігулки.

– Ви, як кажуть, вже на валізах?

– Ще раз?

– Чемоданний настрій?

– З приводу?

– Тренд зараз такий.

– Ніколи не відчував себе на валізах. Перше: немає причини. Друге: немає тренду. Третє: воєнний статут, який передбачає валізи, це втеча або дезертирство. У мене до жовтня військовий контракт. Я так розумію, що війна не закінчиться в тій формі, в якій вона є, і, будучи свідомим українцем, напевно, доведеться продовжити контракт і служити далі. А наявність військового контракту зобов’язує мене бути там, де я є, де призначений, і виконувати свою роботу. Валіз нема. Я буду, напевно, самий крайній з тих, що можуть взяти валізу і піти, залишивши державу на поталу сьогоденню або на поталу ворогам.

– Ну а хтось вже претендує на посаду головного військового прокурора?

– Фантасмагорію “хотілося” я не обговорюю і навіть не хочу думати. За п’ять років не було “хотєлок” посьорбати лайно війни, то чого зараз мають з`явитися? Життя не зупиняється, незважаючи на зміну персонажів, на зміну декорацій і швидкість ухвалення рішень. Як не припуститися помилки, як зберегти країну? Країна завжди була – в центрі Європи, найбільша країна. Якщо це розвалиться, в нас не буде держави. Не хочеться. 28 років з величезними потугами і помилками в нас будується держава. Країна вже певною мірою є. Але країна це не суб’єктне утворення. Це територія. Суб’єктним утворенням є міцна держава з чітким розумінням національної ідеї, спільного поступу кудись до кращого ( не тільки до холодильника і телевізора). У нас тенденція, що народ радше дивиться в телевізор, щоб потім усвідомити, що треба подивитися в холодильник. У телевізорі суцільний фастфуд і треш, одна біда, а в холодильнику начебто все є, але загроза того, що буде гірше, тому що попередники накрали, – це загальна тенденція українського сприйняття. Хтось – месія – прийде і зробить. 

 

 

– Про кого зараз говорять, як про наступного міністра оборони? Згадаймо, що Степан Полторак не такий вже й цивільний міністр оборони. Чи має, на вашу думку, очолювати міністерство людина з громадського сектору, а не кар’єрний військовик?                                 

– Питання не в очолюванні. Степан Полторак, я думаю, перебуває на посаді до середини серпня або вересня. Потім сформатується коаліція, яка ухвалить ті чи інші рішення. Про те, що зараз голосуватимуть за анонсовані подання на звільнення цих осіб, я глибоко сумніваюся. Тому що ця ВР ніколи не ухвалить таких рішень. Щодо громадського сектору, то питання не в персоналіях, а в конструкції, яка діє або добре, або погано, або ніяк. Ті речі, які було започатковано, які з величезним трудом просувалися внаслідок зміни ментальності, зміни підходів, вмирання пострадянських концепцій “я начальник – ти дурак”, вони мають тривати. Адміністративна функція міністра оборони – це розпорядник коштів, які погоджуються з начальником Генерального штабу. Питання надходження цих коштів від виконавчої влади за рахунок  податків, військового збору, доцільного і раціонального їх використання в найбільш перспективних або найбільш потрібних позиціях. Тому що треба робити першочергове, а потім – другорядне. Коли ремонтують під час війни басейн Центрального будинку офіцерів за якісь величезні мільйони гривень, то я думаю, що на обороноздатність держави це не впливає. Багато страшних й абсурдних певною мірою речей відбувається в будь-якій інституції, яка уособлює державну владу. І тому розрив, несприйняття суспільством дій влади, в якій всі українці, всі один одного знають, всі з усіма спілкуються і в очі не говорять, коли потрапляють на камеру, як я зараз можу говорити якісь речі патетично, не можу уподібнюватися пану Ляшку, якому потрібен – наджиттєво! – телефон. Коли ти робиш роботу і не зважаєш на те, як тебе буде сприймати суспільство, тоді ти відповідальний сам перед собою, перед суспільством, перед державою. Але коли ти працюєш виключно на картинку й на те, щоб сподобатися, ти можеш отримати тимчасовий, якийсь позитивний бекграунд, але це не вплине на результат роботи, бо коли ти багато говориш, в тебе немає часу на роботу.

Читати далі…→

Інтерв’ю. Телеканал ATR. 26 жовтня 2017 р.


Доброго вечора, мене звати Христина Бондаренко. Це «Прайм» на телеканалі АТR. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Наш гість сьогодні – головний військовий прокурор України, заступник генерального прокурора, Анатолій Матіос.

Доброго вечора. Доброго вечора всім телеглядачам каналу АТR. Знаю, що на турецькій мові «merhaba efendі» означає «доброго дня, шановні», але не знаю, як буде правильно по-татарському. Надалі буду намагатися говорити на українській, якщо буде важко, то запитаю у пані Христини, вона мені підкаже.

У нас є 55 хвилин.

У нас є більше часу, якщо Бог дасть. Це ефір у нас триватиме 55 хвилин.

Ефір у нас триватиме 55 хвилин. Але якщо продовжити вашу тему про те, що у нас є більше часу, я би хотіла почати все ж таки з теми дня – це теракт у Києві. Я не можу не розпочати з неї. Ви знаєте, на думку спадає одна фраза про те, що всі ми смертні. Чи не забагато останнім часом у Києві побідних історій, подібних вибухів?

Забагато чи замало – відраховувати від якої кількості?

А Ви як вважаєте?

Я не вважаю, я просто статист, який виконує функцію держави, захищаючи ті чи інші права і свободи, у даному випадку, і життя. Будь-який вибух у цивільному мирному місті, будь-яка смерть людини – це трагедія, а тим більше вибух, який забрав життя двох людей. Це біда, це реалії часу, це страшний час. Жителі нашого Криму чудово знають страшні реалії цього часу, бо вони залишилися поза межами Чонгарського і Каланчацького переходів. І якщо вони зможуть переглянути цей ефір, я передаю вам своє саме велике бажання обійнятися, не дивлячись на те, що ми різної віри. Ми хочемо підтримати вас у тому, що, перебуваючи у важких, страшних умовах необхідності, ви змушені бути одні, мовчки та з гнівним поглядом, але це не позбавляє вас права залишатися і бути людьми. Я шаную ваш гонор, я дуже пишаюся тим, що в мене є такі співвітчизники. Я вірю, що ми заллємо сльозами радості, як звучить по-російськи «ласточкино гнездо» від перемоги повернення Криму саме Україні. Все це задля того, щоб основу цього українського етносу, в тому числі облагороджену і квітучу місцину, ми називали справжньою українською землею. І щоб українські діти, в тому числі  гарна донька пані Христини, плюскала свої ноги в Судаку, чи в Балаклаві, чи біля Ялти.

Пане Анатолію, дуже правильний та гарний початок.

Я спеціально готувався, вивчив напам`ять.

Я так і зрозуміла, якщо чесно. А тепер давайте все ж таки конкретніше, якщо Ви самі зачепилися за цю тему, хоча я на початку пропонувала розпочати з іншого. Окрім цих красивих слів на одну хвилину, можете конкретно сказати, як ви ще підтримуєте доокупацію Криму?

Скажу так, говорити про свої здобутки – це прерогатива експертів, які ходять колом по всіх телеканалах. Ви, правда,  якнайдалі від центру, тому сюди нечасто забігаєте. Це надає вам автентичність як телеканалу. А всі інші телеканали, наприклад, 112, там одне й те ж саме. Я не експерт, експерти – це люди в сорочках з коротким рукавом та невипрасуваними штанами, які на любу злобу дня говорять: «що я роблю?» До недавнього часу я був куратором управління Криму, яке було створене за моєю ініціативою. Перші кримінальні впровадження з підозрами, з заочними арештами, справи відносно суддів, які перейшли до коопераційного режиму та стали суддями федерального округу, прокурорів та інших. Це наша робота: моя та моїх підлеглих. Ми робимо надзвичайно рутинну, але дуже важливу справу. Ми збираємо крихта до крихти докази незаконної анексії Автономної Республіки Крим, докази державної зради тих, хто мав би захищати населення Криму, кримськотатарський народ. Ці докази лягли в основу проведення військової прокуратори через Міністерство закордонних справ, а саме 4000 аркушів, які містять докази для міжнародного суду.

Читати далі…→

За хабарництво заступник начальника виправної колонії отримав 2,5 роки тюрми

Military_Prosecutor_3Військовою прокуратурою Дарницького гарнізону Центрального регіону України підтримано державне обвинувачення щодо першого заступника начальника Жовтневої виправної колонії Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, який був викритий у хабарництві (ч.2 ст.369-2 КК України – одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави).

У квітні 2016 року, підполковник, завдяки використанню свого службового становища та участі в роботі комісії умовно-дострокового звільнення засуджених, вимагав та отримав від одного з ув’язнених 5,000 доларів США неправомірної вигоди за його дострокове звільнення з колонії.

Після одержання цих коштів, він був затриманий правоохоронними органами, а отриману суму неправомірної вигоди було вилучено.

Балаклійський районний суд Харківської області визнав його винним у вчиненні корупційного злочину та призначив покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Поліцейському, який був викритий на «хабарі» у 65,000 гривень, обрано запобіжний захід

Military_Prosecutor_3За клопотанням військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України оперуповноваженому карного розшуку кримінальної поліції Головного управління Нацполіції в Житомирській області, який був викритий 23 серпня 2016 року на одержанні «хабара» у 65,000 гривень, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави 87,000 гривень.

Капітану поліції повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням).

Нагадаємо, що поліцейський вимагав та отримав кошти від громадянина за не повідомлення органу досудового розслідування щодо вчинення ним кримінального правопорушення. Одразу після одержання неправомірної вигоди вказаного корупціонера в погонах затримано військовою прокуратурою з співробітниками відділу внутрішньої безпеки Національної поліції України та відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Житомирській області.