Інтерв’ю для Цензор.НЕТ від 09.01.2020 року.

– Ви у ГВП вели статистику втрат від війни на Сході. Зараз є інформація, що небойові втрати усіх силових структур України у 2014-2019 роках загиблими та померлими від хвороб становили 3379 людей, що перевищує бойові втрати під час війни на фронті, які офіційно визначені як 3031 особа. Також з небойових причин поранено та травмовано 10718 силовиків, з бойових причин – 11694. Чому така велика кількість небойових втрат і що має робити держава, щоб їх було менше?

– Цифри, які ви навели, особливо небойові втрати, – страшні у своїх причинах і відображають стан втрат на момент мого звільнення з Міноборони в жовтні 2019. Я думаю, вони дещо більші на початок цього року. Не буду деталізувати, але армія та силові структури – частина нашого суспільства з усіма його проблемами. У розрізі недбальства, безпечності, поганої керованості, тощо. Я переконаний, що якби не рішення генерального прокурора Віталія Яреми створити військову прокуратуру у 14-му році, то керованість державою було б утрачено, процвітала б анархія зі зброєю в руках, а кількість злочинів та загиблих за відсутності контролю була б набагато більша. Саме такі страшні реалії будь-якої війни, де люди отримують до рук зброю. Така узагальнена статистика втрат ніким не була передбачена. Її за результатами даних ЄРДР складала тепер вже ліквідована військова прокуратура. У нас, у державі, яка воює, повністю зруйнована і не діє система військової юстиції. Ситуація взагалі не відповідає не тільки стандартам армій країн НАТО, а навіть конструкції північного противника. Якщо ми хочемо мати боєздатну армію та силові структури, зменшити небойові втрати – треба негайно створювати систему військової юстиції. Армія виконує накази та статути, якщо є командування, військова прокуратура, військова поліція зі слідством та військові суди за прикладом Ізраїлю. Такі інституції захищені особливим статусом і гарантіями, реагують швидко, розуміють специфіку, і їх жодні озброєні люди та війна не залякають. Але замість реформи навіть те, що ми встигли побудувати, – військову прокуратуру, – ліквідували.

Один раз військову прокуратуру вже знищували у 2012. Війна 2014 довела її крайню необхідність.

Але ж є головний військовий прокурор Віктор Чумак, ви з ним ділитесь своїм досвідом?

– Досвідом можна ділитися, якщо звертаються. Але яким досвідом я можу поділитися з людиною, яка усе життя не мала відношення до слідства та прокурорської роботи і мало розуміється навіть у процесуальному порядку оголошення підозри? Наші світоглядні та професійні бачення точно різні. І це не виправити порадою, вчитися треба було раніше.

Прочитав, що Віктор Чумак призвався на військову службу та підписав військовий контракт. От скажіть, для чого, якщо він знав, що контракт буде припинено внаслідок ліквідації Генпрокуратури і початку роботи Офісу з другого січня 2020-го? Очевидно, що задля перерахування заново своєї вже генеральської, а не цивільної пенсії чи для чого? Не знаю, запитайте його. Якщо це правда, то пріоритети Чумак своїм вчинком визначив. Хоча десь у наглядовій раді йому було б набагато “тепліше”.

В армії з боку командира для підлеглих діє один принцип – роби, як я. Якщо підлеглі будуть виконувати свій обов’язок з такою ж якістю, як мій наступник, кінець такій армії та і букві закону кінець. Ось так я бачу і теперішню ситуацію щодо військових злочинів. Це сумно але небо ( як каже Чумак) на землю не впало. Це правда. Не впало. Просто держава і армія перед загрозами, які нікуди не поділися, завдяки такому “державницькому” підходу стали набагато слабші. І така, чи від невміння чи навпаки,слабкість нашої державності у військово-правоохоронному сегменті має правову кваліфікацію та конкретні прізвища, які для всіх не є таємницею зараз. Переконаний, що і не стануть.

– Але архітектором реформ прокуратури є Руслан Рябошапка, і він має підтримку наших західних партнерів, які довіряють напрямку змін.

– Партнерська підтримка іноземців та їхня дорадча участь не означає, що вони беруть на себе всю повноту відповідальності за стан нашої держави, за наше правосуддя та за боєздатність нашого війська. Правда в тому, що пан Рябошапка, а він є ідеологом та розробником цього закону, власне через персоніфікований “страх Матіоса” (а ми з ним мали досить жорсткий конфлікт під час його піар-роботи в НАЗК, а до цього органу суспільство і досі має суттеві претензії) з якогось переляку ліквідував в Україні всю військову прокуратуру, як необхідну для держбезпеки інституцію. Напевно наші іноземні партнери (США, Ізраїль, Канада, Німеччина, Китай тощо – військові прокурори яких приїжджали до нас по досвід), у яких зараз навіть без війни діють військові прокуратури і їх ніхто не збирається ліквідовувати, “не дотягують” до юридично державного генія Руслана Рябошапки. Чи може ще чимось “раціональним” наразі пишатися чинний генпрокурор – запитайте його.

Читати далі…

«..Мертві сорому не мають.. Але вони мають можливість мстити живим…»

Моя Сестра Марійка написала роман. Великий роман «Букова земля». Він буде презентований на Львівському книжковому форумі вже 21 вересня.
Роман про 225 років історії, 550 реальних персонажів, про три війни- першу, другу Світову та нашу теперішню.. нескінченну в своєму тихому жаху.. тепер Жаху від байдужості більшості суспільства .. Але!
Скажу словами сестри ( а вона, як уроджена Гуцулка, щось та знає!!) —
«..Мертві сорому не мають. Але вони мають можливість мстити живим. Іноді мертві роблять велику роботу за живих..»
А тепер від себе скажу: – Наші загиблі та поранені воїни сорому не мають. Але вони звідти з неба мають можливість мстити живим. Бо вони ВЖЕ ГЕРОЇ, а не слуги народу. Вони своє вже відслужили за всіх нас живих.
ПАМ‘ЯТАЙТЕ ЦЕ.
ПАМ‘ЯТАЙТЕ це ВСІ..
І читайте новий роман Марії Матіос «Букова земля»

 

Презентація книги відбудеться 21 вересня у Львові, в рамках Форуму видавців. Разом із Матіос роман презентуватимуть Сергій Осачук та видавець Іван Малкович.

 

 

Велике спасибі всім, хто був та служив зі мною поряд! Пишаюсь Вами! Дякую Вам! Честь маю!

У царя Соломона (на івриті Шломо) був перстень із надписом – І ЦЕ МИНЕ!
Я завжди по життю та у своїй кар‘єрі про це памятав і пам‘ятатиму надалі!)

А всім, хто читає мою сторінку – і друзям та не друзям теж хочу нагадати про перстень ШЛОМО !)

Єдине, що хочу сказати – це ВЕЛИКЕ СПАСИБІ всім, хто був та служив зі мною поряд!
Тим офіцерам, хто всі ці П‘ЯТЬ РОКІВ ВІЙНИ ніс величезний тягар служби у лавах військової прокуратури!
Пишаюсь вами!
Колеги та Офіцери, ДЯКУЮ ВАМ!

ЧЕСТЬ МАЮ

 

Читати далі…

Рапорт про негативні наслідки у разі ліквідації військових прокуратур від 30.08.2019

У пятницю, після призначення нового генерального прокурора п. Рябошапки, я надіслав йому свій рапорт, який після реєстрації потрапив адресату.
Відповідні листи мною також надіслано голові Верховної ради Дмитрові Разумкову та головам всіх фракцій нового парламенту.

Текст рапорту та конверти з листами до Верховної ради України:

 

 

 

неДембельський акорд (До уваги ЗМІ)

Протягом сьогоднішнього дня, за клопотаннями та участю прокурорів ГОЛОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ всі ЧЕТВЕРО (4) осіб, які представлялися уповноваженими особами Офісу Президента і вчора були нами затримані за шахрайське заволодіння 570,000 доларів США за нібито майбутнє працевлаштування особи одним з керівників «Укроборонпрому»  АРЕШТОВАНІ суддями Печерського суду з правом внесення застави ( застава передбачена кодексом, без неї ніяк не можна) у розмірі 18, 15, 15 та 5 мільйонів гривень кожному відповідно.

Доказів їх шахрайської діяльності виявилося достатньо.

p.s.- і саме цікаве: під час обшуку одного з приміщень військові прокурори вилучили 40 (сорок) аркушів А-4, на яких наявний список (ПІБ) осіб, отриманих від них/переданих іншим (ПІБ) особам сум у доларах США (від 50 до 700 тисяч доларів) за призначення на керівні (від обласних і набагато вище управлінь правоохоронних та органів виконавчої влади) посади в органи державної влади і управління протягом червня-серпня поточного року.
Напевно буде цікаво..

Сподіваюся Генеральний прокурор продовжить з понеділка по новому реформувати органи прокуратури і не полишить свого вірного наміру ліквідувати військову прокуратуру, саму головну ПРОБЛЕМУ Росії та української Генпрокуратури. Правильно! Життя вимагає мудрих і своєчасних кроків. Це саме те!))

А це та інші розслідування?

А Далі хай цим займається хтось інший)) більш фаховий, ніж військові прокурори.

ЧЕСТЬ МАЄМО

Вітання з нагоди 5-річчя відновлення діяльності військової прокуратури України

Шановні колеги!

Щиро вітаю колектив військової прокуратури України з нагоди 5-річчя відновлення її діяльності! Це відбулося у розпал війни з 14 по 24 серпня 2014 року.

Розпочавши свою роботу в найважчі – криваві – для нашої Батьківщини часи, в умовах жорстокої і немилосердної (нелюдської) російської агресії військові прокурори довели державі та суспільству спроможність виявляти і реагувати на потенційні загрози національним інтересам та обороноздатності держави.

За прикладом наших воїнів на фронті кожен з вас твердо і професійно, нерідко з ризиком для життя і збитками для здоров’я виконує свою роботу не через страх, а на совість, не сподіваючись на публічну похвалу і не розраховуючи на особливу підтримку. Ми не роздаємо державні нагороди чи похвальні листи тим, хто потрапляє у поле нашої уваги, – ми боронимо Українську державу іменем чинних законів України. Саме цим ми, Військова прокуратура, боронимо честь, гідність та героїзм справжніх воїнів і героїв. І про результати цієї роботи ми маємо повне право доповідати суспільству, не опускаючи очей.

На жаль, політики без належного державницького досвіду не вперше намагаються знехтувати потребами особливого часу для нашої країни і позбутися військової прокуратури заради вельми сумнівних переваг, не аналізуючи помилок своїх попередників. Не аналізуючи досвід та аргументи наших союзників, як захистити воїнів і не потурати ворогам. Тих самих союзників, на кого ми весь час посилаємося і мали б брати собі за взірець – Ізраїль та США.

Але я впевнений, що час та війна, як ті лікарі для хворих, обов’язково все і всіх, як завжди, розставлять по своїх місцях. Бо ми з вами – як і вся країна – служимо в умовах, коли немає часу не тільки на поразку, але й немає часу на помилку.

Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, усіляких гараздів і твердості на обраному шляху військового служіння Батьківщині, а також незмінного оптимізму.

З великою повагою до кожного,
Заступник Генерального прокурора –
Головний військовий прокурор А.Матіос

Круглий стіл на тему “Воєнні злочини в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України. Розслідування таких злочинів та взаємодія з міжнародними і громадськими організаціями під час їх документування”

Головною військовою прокуратурою у вівторок, 20.08.2019 року, в приміщенні Генеральної прокуратури України проведено круглий стіл на тему: «Воєнні злочини в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України. Розслідування таких злочинів та взаємодія з міжнародними і громадськими організаціями під час їх документування». Участь у заході взяли Головний військовий прокурор, військові прокурори, представники ГУР МО України і СБ України, Голова та співробітники Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, головний редактор Інтернет – видання «Цензор.Нет», а також ряд громадських та правозахисних організацій, серед яких громадські організації «Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Мирний берег», «Безпека та взаємодія в Україні», «InformNapalm» та інші.

Під час проведення заходу були висвітлені питання документування військових злочинів, вчинених учасниками терористичних організацій та військовослужбовцями ЗС РФ на Сході України, проблематику збирання доказів вчинення зазначених злочинів, а також особливості взаємодії з цього приводу з громадськими і правозахисними організаціями, правоохоронними і розвідувальними органами України, міжнародними організаціями.

Підкреслено, що лише завдяки плідній співпраці з указаними організаціями та правоохоронними і розвідувальними органами вдалось здобути значний масив доказів системного та широкомасштабного вчинення військових злочинів представниками влади та ЗС Російської Федерації, а також учасниками підконтрольних їм терористичних організацій. Зазначені матеріали опрацьовано, систематизовано, переведено на англійську мову та направлено до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для прийняття рішення про відкриття провадження за указаними фактами.

Особливу увагу було приділено обговоренню питання результатів розслідування Іловайської трагедії. За даними досудового розслідування, проведеного слідчими та прокурорами, установлено чисельні факти вчинення військових злочинів військовослужбовцями ЗС РФ як під час виходу з оточення підрозділів ЗС України та добровольчих батальйонів, так і після – під час перебування українських військових та добровольців в полоні у представників терористичних організацій.

Дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено. Водночас кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні буде прийнято після забезпечення виконання вимог ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо повного та неупередженого розслідування (завершення проведення допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії, а також вчинення підрозділами ЗС РФ воєнних злочинів – віроломного вбивства українських військових під час їх виходу з оточення, ненадання медичної допомоги пораненим і залишення їх у безпорадному стані, розстрілів полонених, жорстокого поводження з ними тощо), а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Згідно висновків судових експертів та результатів аналізу інших здобутих доказів, єдиним фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів.

За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК України. Зазначений високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ. М. Богдановського оголошено у розшук, судом надано дозвіл на його затримання.

Також під час проведення круглого столу військовими прокурорами висвітлено питання розслідування військових злочинів, пов’язаних з порушеннями правил та звичаїв ведення війни, що стосуються жорсткого поводження з полоненими українськими військовослужбовцями та добровольцями. Зокрема, наголошено на тому, що в Україні саме військовою прокуратурою запроваджено практику притягнення до відповідальності за вчинення військових злочинів за ст. 437 (планування, розв’язання та ведення агресивної війни) та ст. 438 (порушення правил та звичаїв ведення війни) КК України. Зазначена практика знайшла підтримку і серед судів України, якими за результатами розгляду обвинувальних актів винесено ряд обвинувальних вироків за вчинення цих злочинів як військовослужбовцями ЗС РФ так і учасниками терористичних організацій.

Водночас, виявилась ефективною робота військових прокурорів з громадськими організаціями при розкритті вчинення воєнних злочинів. Зазначена взаємодія дозволила виробити алгоритм обміну інформацією, при якому оперативно у короткий час прокурорами та слідчими ГВП отримувався значний масив відомостей, що свідчив про вчинення конкретним злочинцем конкретних протиправних дій у конкретному місці і проти конкретних потерпілих. Як наслідок, злочинці, що вчиняли жахливі воєнні злочини, затримувались, притягувались до кримінальної відповідальності та поставали перед Українськими судами.

За здобутими слідством доказами упродовж 2014–2018 років бойовиками збройних груп терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей утворено 160 місць незаконного утримання в умовах позбавлення волі полонених українських військовослужбовців та цивільних осіб, у тому числі журналістів і волонтерів, що носило масовий характер.

Так, 94 таких місць було утворено в Донецькій області та 66 – в Луганській області.

Читати далі…